За всю історію здобування нашою країною волі було багато сміливих козаків. Та не знайдеться, мабуть, людини, яка б не знала та не чула про Богдана Хмельницького. Цей талановитий полководець, гнучкий дипломат і щирий патріот України очолив визвольну війну 1648—1654 рр., яка була зумовлена тим, що польська шляхта поневолювала український народ. Перетворювала козаків і вільних селян у кріпаків, насильно вводила католицьке богослужіння в церквах. Визвольна війна почалася з перемог під Жовтими Водами та Корсунем.
У пісні "Чи не той то хміль" оспівується ця перша перемога Богдана Хмельницького над польсько-шляхетським військом. Він виступає у пісні як втілення патріотизму народу, його сили й радості від здобутої перемоги. Починається ця пісня паралелізмом: "Хміль — Хмельницький", який повторюється з деякими варіаціями тричі. Цей засіб ужито, щоб підкріпити висловлену думку.
Спочатку Хмельницький "з ляхами б'ється", потім "ляхів рубає" і нарешті "ляшенків тисне". Хміль у народних піснях — символ молодості, буяння сили. Джерело молодечого запалу і сили Хмельницького — в повсталому народові, на допомогу, якому .він змушений був запросити ненадійного союзника — кримську орду:
А я ляхів не боюся
І гадки не маю —-
За собою великую
Потугу я знаю.
Іще й орду татарськую
За собою веду,—
А все тото, вражі ляхи,
На вашу біду.
Після битви вже відчувається почуття зневаги і презирства до вражих ляхів:
Гей, не один лях лежить
Головою в воду...
Гей, не один лях лежить,
Вишкіривши зуби...
У іншій пісні "Гей, не дивуйте, добрії люди" згадується і Богдан Хмельницький, і Жовтоводська битва, де завдяки військовому таланту нашого гетьмана український народ здобув першу перемогу. В єдності і мужності народних мас великий гетьман відчув велику силу: Нуте ж, козаки, у скоки, Зберімося в боки Загнали ляхів за річку. Віслу, Що не вернуться і в три роки. Уяву про тяжке становище України напередодні визвольної війни 1648 — 1654 рр. дає народна пісня "Розлилися круті бережки": Гей, гей, похилилася Чогось наша славна Україна Гей, гей, засмутилася. Не забув український народ свого героя. У Києві напроти Софійського собору є величний пам'ятник Богдану Хмельницькому. На красивому коні, що ніби рветься у бій, сидить славний козак, який, легко натягнувши повіддя, стримує його. Та не лише цим ми віддаємо шану, а ще й тим, що зберігаємо і знаємо пісні про наше минуле. І найголовніше — тим, що виконали його мрію, стали незалежними!