Князь Ігор — захисник Руської землі (за "Словом о полку Ігоревім")

Шкільний твір

I. Історична основа "Слова..." (похід Ігоря Святославича проти половців 1185 року; відрізняється від літописів продуманою побудовою, власним ставленням автора до фактів).

II. Князь Ігор — мужній захисник рідної землі (ідеалізований образ оборонця рідної

землі):

1. Новгород-Сіверський князь Ігор — відданий батьківщині воїн (властиві йому вірність, стійкість, хоробрість; незважаючи на несприятливість становища для руського війська, не відмовляється від битви).

2. Безстрашність і рішучість князя Ігоря (характерні сувора спокійна відвага; нехтує загрожуючими "знаменнями").

3. Ігор — хоробра і благородна людина (честь і слава — головні рушії його поведінки; в похід він пішов добути собі славу в бою, але в цьому поході його не підтримали інші князі, за винятком брата Всеволода).

4. Честолюбство і самовпевненість князя (йому не вистачило розсудливості й поміркованої обережності; надто необачний, запальний і честолюбний, тому його спіткала поразка — загубив військо, потрапив у полон).

5. Ставлення автора до Ігоря (співчуває Ігореві, незважаючи на його недостатню воєначальницьку майстерність; з радістю повідомляє про втечу Ігоря з полону; для автора Ігор — втілення князівських доблестей).

III. Заклик до об'єднання руських князівств (головна причина поразки Ігоря — висту-

пив у похід, не здобувши підтримки більшості руських князів; автор закликає

Київську Русь до єдності, особливо перед загрозою з боку половців — давніх ворогів та татаро-монголів).