I. Український героїчний епос (оспівування ратних подвигів українського народу, багатьох безсмертних постатей захисників України, яка зазнавала постійних нападів ворогів).
II. Натхненне звеличення народом своїх героїв.
1. Почесний захисник України Богдан Хмельницький (присвячення герою багатьох дум і пісень; оспівування гетьмана як досвідченого полководця, мудрого воєначальника, який не боїться того, що "іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди". Адже за ним "велика потуга" — народ, що довіряє йому).
2. Історичні постаті — Дорошенко та Сагайдачний (мужні герої пісні "Ой на горі та женці жнуть", що змальовує картину козацьких походів початку XVII ст.).
3. Керівник Коліївщини — Залізняк (оспівування народом свого ватажка у творі "Максим козак Залізняк"; уособлення в образі Залізняка могутньої сили народу, його волелюбного характеру; перемога Максима в кривавому двобої).
4. Великий цикл народних дум, присвячений визволенню українців із турецької неволі (яскравий приклад "Втеча трьох братів з города Азова, із турецької неволі"; показ трагічної загибелі козака через потурання його братами, прославлення як героя молодшого брата за його людяність і хоробрість. "І вже його слава не вмре, не поляже...").
5. Багатожанровість українського героїчного епосу: (думи, пісні, легенди ("Як Сірко переміг татар"); балади ("Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси"), казки ("Яйце-райце").
III. Український героїчний епос не лише джерело інформації про історичні події, а один
із найважливіших джерел історичної та національної самосвідомості народу.