І спочатку було слово,
і слово було Бог.
Усе через нього почало бути.
Послання від Іоанна, гл. 1.
Уже багато віків черпає людство силу і мудрість зі слова Божого, зі слова, яким промовляє до нас Біблія—визначна пам'ятка світової літератури. У перекладі з давньогрецької "biblia" означає "книга". Але до її складу ввійшло 77 окремих, самодостатніх книг, що створювалися, як нещодавно було доведено, майже сорока авторами. Представники шістдесяти поколінь були залучені до написання Біблії. Цікаво, що автори мали різне соціальне становище: Петро був рибалкою, Соломон — царем, Павло — рабом. Книга писалася в різні часи і за різних умов: Мойсей — у пустелі, Давид —в час війни, а Соломон складав "Пісню пісень" в мирний час. Тому і мають окремі книги різне ідейне спрямування. В одних проповідується милосердя і
рівність, як майнова, так і перед законом, в інших — влада самодержців трактується як милість Бога.
Кількість авторів, їх індивідуальність, умови, за яких вони творили, не могли не позначитися на обсязі, змісті, композиції окремих книг. Спостерігаємо велике розмаїття жанрів: міфи і легенди, хроніки і юридичні кодекси, молитви і заповіді, пророцтва, перекази тощо. Є тут жанри, що носять релігійний характер, є й світські.
Біблію прийнято поділяти на книги Старого Заповіту (50 книг) і Нового Заповіту (27 книг). Основою такого розподілу стало Різдво Христове. Наслідком різного світогляду авторів є різниця в ідейному спрямуванні книг Старого і Нового Заповіту. Так, перший у висловлюванні "зуб за зуб, око за око" виправдовує помсту, а основний принцип Нового Заповіту проповідує сумирність, милосердя: "якщо вдарили по щоці — підстав іншу".
У книгах Старого Заповіту розповідається про народи Близького Сходу, їх державний лад, спосіб життя, звичаї і повір'я. Вважається, що перші п'ять книг запозичені з Іудеї. Окремою книгою Старого Заповіту є Псалтир, що носить навчально-поетичний характер.
Серед творів Нового Заповіту найважливіше місце займає Євангеліє — оповідання про життя, віровчення, страту і воскресіння Ісуса Христа , написані його учнями. Взагалі в книгах Нового Заповіту відтворено напівлегендарну історію Римської імперії. Окремо тут виділяється жанр притчі; за допомогою притч Ісус Христос викладав у простій формі високі моральні істини, на які й у наш час спирається людство.
Біблія — це не тільки видатна пам'ятка світового письменства, з якої й до сьогодні черпають митці сюжети, мотиви, ідеї, образи, це — своєрідний підручник, що вчить жити, відображує істинні цінності Буття.