Коли я прочитала "Думу про Марусю Богуславку", то була вражена моральною красою героїні — жінки — полонянки. Цей образ склався в народній уяві, узагальнивши долю багатьох жінок, що жили в неволі.
Маруся Богуславка приваблює нас своєю добротою та чистим серцем. Вона співчуває стражданням бідних невільників. Ця жінка — патріот своєї Батьківщини. Вона не забувала рідної землі і намагалась зробити для неї щось корисне. Саме тому вона рятує українських бранців:
Ой козаки,
Ви, біднії невольники!
Кажу я вам, добре дбайте,
В городи християнські утікайте...
Дівчина любить своїх батьків і рідну землю, але повернутися додому не може, бо вже звикла до іншого життя, стала мусульманкою:
... потурчилась, побусурменилась
Для роскоші турецької
Для лакомства нещасного!
Вчинок жінки, яка пішла наперекір волі свого чоловіка заради любові до Батьківщини, можна вважати героїчним.
Створений народом образ жінки-патріотки є прикладом вірності своїй Батьківщині, любові до неї, а також самопожертви в ім'я рідного народу.