Важливі події історії нашого народу відбивалися в думах та історичних піснях. Найчастіше у них розповідається про боротьбу українського народу з загарбниками, а також про вірних захисників нашого краю — козаків.
Одним із таких воїнів-козаків є Голота. Молодий, веселий і дотепний, він добре знав козацький звичай, вмів постояти за свій народ і свою честь. У Голоти немає бажання отримати багато грошей. Його одяг дуже простий: свита з грубого сукна та "шапка-бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита". Головне для нього мати їжу для себе та свого вірного доброго коня. Козаку протиставляється багатий татарин, який хоче Голоту в город Килію запродати.
Іще ж ним перед великими панами — батогами вихваляти,
За його много червоних, не лічачи, набрати,
Дорогії сукна, не мірячи, пощитати.
Але козак Голота не боїться "ні огня, ні меча, ні третього болота". Він, звісно, перемагає у поєдинку багатого татарина. І за гроші, виручені від продажу татарського коня, у городі Січі п'є-гуляє.
Народ звеличує вчинок козака Голоти, який провчив жадібного татарина. Прочитавши думу, ми відчуваємо гордість за нашого легендарного героя, сміливого, мужнього і сильного, як орел.