Люди вдячні своїм героям і не забувають їх, тому що вони очолювали боротьбу українського народу проти гніту поміщиків. Устим Кармалюк, як і інші, був доведений до відчаю кріпосним устроєм та несправедливістю панів. Він не міг дивитися на те, як його народ страждає, як багаті ненажери знущаються над бідним людом. Маючи у серці мрію про волю й гарне життя, Устим Кармалюк зібрав навколо себе таких самих хлопців, як він сам — щирих, чесних, завзятих. Вони чинили розправи над багачами й допомагали бідним, не беручи нічого собі. Устима Кармалюка не злякало те, що його називали розбійником і вбивцею, що його розшукували асесори. Усю свою силу і молодість він віддав служінню бідним людям. Цій великій справі він цілком присвятив своє життя.
Тарас Шевченко називав Устима Кармалюка славним лицарем. Народний месник кілька разів був засуджений до каторжних робіт, але тікав з каторги і знову ставав до боротьби. Лише в 1835 році ворогам вдалося знищити Кармалюка: його було вбито із засідки.
Ми вдячні таким героям, як Устим Кармалюк, про яких складав пісні український народ.