У сиву давнину, коли ще не було писемності, люди створювали різні історії, легенди, казки. У цих розповідях людина намагається висловити своє розуміння навколишнього світу. Люди ще тоді помітили, що в житті поряд йдуть зло та добро, правда та неправда. В реальному житті далеко не завжди добро перемагало зло, але людина не хотіла в це вірити і складала казки, в яких неодмінно правда перемагала неправду.
Яку б казку ми не пригадали, скрізь перемагає справедливість, доброта, працьовитість, чесність. У казці "Названий батько" тільки один з трьох братів стає щасливою людиною, бо не розминувся з правдою.
Небіж із казки "Про Правду і Кривду" стає найбагатшою та найщасливішою людиною, бо завжди чинив чесно, справедливо та з добротою до оточуючих: "Я забуваю все те, що ти мені робив... як приїдеш у свій город, розказуй усім, що краще жити правдою, аніж кривдою". Недарма в народі говорять: "Щедрий той, хто дає тим, хто не просить".
Прожити щасливо своє життя допомагає не тільки чесність та справедливість, але й людська мудрість. У казці "Мудра дівчина" завдяки розуму, кмітливості дівчини було вирішено безліч проблем, і всі герої отримали по заслугах.
Думку про перемогу людського розуму, досвіду та мудрості над дурістю та невіглаством підкреслюють і народні прислів'я: "Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом", "Людина розуму вчиться весь вік".