I. Художній світ баладної пісенності. (Це епічний світ незвичайних, переважно драматичних і трагічних доль звичайних людей. Кожна балада розповідає про високу й мудру народну етику людських стосунків, обстоює свободу і справедливість, вірність і чесноти. Завдяки загальнолюдському звучанню балади здавна були популярними серед народу.)
II. Елементи трагічного і драматичного у баладах. (В Україні термін "балада" стосовно народно-пісенних та літературних творів з'явився на початку XIX сторіччя. Реальний буденний світ людських драм і трагедій був об'єктом цього пісенного жанру, інколи він поєднувався з нереальним, фантастичним світом.)
1. Вибір гордої Бондарівни. (Балада "Бондарівна" розповідає про горду дівчину, яка знехтувала залицяннями пана Каньовського й відповіла йому так:
"Ой не годен пан Каньовський мене цілувати,
Тільки годен пан Каньовський мене роззувати!"
Пан дуже розгнівався, а добрі люди підказали Бондарівні, що треба втікати від панського гніву. Та її схопили жовніри й привели до пана. Той, прицілившись із срібної рушниці, наказав вибирати:
"Ой чи хочеш, Бондарівно, ізо мною жити
А чи волиш, Бондарівна, в сирій землі гнити?"
У відповідь горда дівчина промовила:
"Ой волю ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити,
Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!"
За це пан її застрелив, а батькові, старому Бондареві, дав грошей "за хорошу дочку". У творі висловлюється захоплення гордою дівчиною, яка не захотіла з нелюбом жити, не злякалася погроз, водночас засуджується жорстока поведінка пана-вбивці.)
2. Три зозулі — фольклорна символіка у баладі. (У баладі "Ой летіла стріла" розповідається, як загинув удовин син від стріли. Горе рідних — безмірне. За юнаком побиваються три жінки: мати, сестра і кохана дівчина. Трьома зозуленьками прилетіли вони до тіла близької їм людини. Кожна з них по-своєму тужить за вбитим юнаком:
Де матінка плаче,
Там Дунай розлився;
Де плаче сестриця,
Там слізок криниця;
Де плаче миленька —
Там земля сухенька.
Тож і виходить, що лише мати страждатиме довіку, а сестра й мила скоро забудуть про втрату. Образи трьох зозуль взято із фольклору, щоб підсилити драматизм розповіді.)
3. Образ козака у баладах. (Смерть козака — часто вживана тема балад:
Ой на горі вогонь горить,
А в долині козак лежить,
Порубаний, постріляний,
Китайкою покриваний.
Тяжкою й небезпечною була служба козака, особливо сторожового. Він повинен був день і ніч вартувати, щоб вороги не напали зненацька на його рідну землю. У разі небезпеки — козак мусив запалити на горі сигнальний вогонь. Герой балади "Ой на горі вогонь горить" виконав свій обов'язок — устиг запалити вогонь, але сам поліг "порубаний, постріляний". А ще встиг козак послати свого вірного товариша — коника вороного, — щоб той сповістив батькам про смерть їхнього сина:
— Не плач, мати, не журися.
Та вже твій син оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
Одружитися "із сирою землею" — в усній народній творчості часто вживана метафора, що означає загибель козака.
Коротка, але сильна своїм трагізмом балада "Козака несуть". Ця картина гідна пензля великого художника: йде вірний кінь, голову схиливши, іде дівчина, плачучи, "білі рученьки ломить". Жодними словами не можна виразити її горя, адже вона втратила коханого, такого, якого вже ніколи не буде. Незважаючи на лаконізм, тут присутні всі ознаки жанру балади.)
III. Повчальний характер балад. (Відображаючи певні події і ситуації, що суперечать здоровій моралі громади, баладна творчість прагне запобігти цим явищам, виступає проти всякої несправедливості, виховує людську чуйність та гуманність. Створені протягом багатьох століть, народні балади є вагомою частиною поезії українського народу. Як високе мистецтво, вони і сьогодні не втратили етично-виховної, естетичної і пізнавальної цінності.)