Українська пісня — душа народу. (Пісня є найдавнішою складовою народної творчості. Вона розповідає про життя, побут і прагнення народу. Кожна історична доба створювала свої перлини пісенної творчості. Тому в піснях відображається історія народу.)
Колискова пісня як вид пісенної творчості. (Якщо колиска здавна вважалася хатнім оберегом, то колискова пісня є оберегом не лише дитинства — оберегом усього людського життя. Для колискових пісень характерні небагатослівність, глибина змісту. В них завжди присутня дія, зображена картинка життя:
А ти, коте сірий,
Вимети нам сіни,
А ти, білуватий,
Прибери нам в хаті,
А ти, коте, рудьку,
Та витопи грубку.
А ти, коте чорний,
Сідай в срібний човен,
Лови рибки повен.
Образ котика, м'якої лагідної хатньої тварини, часто зустрічається у колискових піснях. Він оберігає дітей від зла і страху. Із птахів найбільш уживаними є образи зозулі та голуба:
Люлі, люлі,
налетіли гулі
Та сіли на люлі,
Стали міркувати:
Чим хлопчика годувати;
Чи кашкою, чи борщем,
Чи солодким калачем.)
Що я пам'ятаю з раннього дитинства? (Мамин голос. Тихий і лагідний. Слова колискових пісень призабулися. А от рідний образ мами, яка схилялася над моїм ліжком, не забуду ніколи.)