"Велесова книга" — це унікальна пам'ятка української літератури. Бо здавна людей хвилювали питання про їх походження та розвиток.
У дощечках "Велесової книги" закарбована історія українського народу, його культура, релігійні вірування, світосприйняття.
Наш народ зображений як миролюбна, культурна спільнота на фоні постійних воєнних сутичок між сусідніми племенами: "Тому зайняли ми землю нашу й порядкуємо на ній спокійно". Є згадки про існування писемності, про організований суспільний устрій наших предків: "Родами правили від імені родичів і віча. І всякий рід називався іменем своїх родичів... А князі й воєводи-отці водили людей битися з ворогами..."
Автор вводить описи обрядів та звичаїв, що мають пізнавальне значення.
Книга сповнена моральними настановами: "Маємо істинну віру, що не потребує людської жертви".
Наскрізною в усьому тексті є віра автора в богів та в невмирущість свого народу, що прагне незалежності: "Ми на землі згинемо, зникнемо в пітьмі... Тільки слава залишиться до кінця земного й іншого життя".
Таємничі дощечки "Велесової книги" змушують дослідників і донині розмірковувати, чи справжні вони, бо ця загадкова книга зачаровує поетичністю мови, патріотичною спрямованістю.