Василь Симоненко — Ти знаєш, що ти — людина (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Напрям, течія: шістдесятники.


Віршовий розмір: шестистопний ямб.

Римування: перехресне з паралельним.

Строфа:


Провідний мотив, мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповага. Через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного "я", народу, влади.


Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути якомога більше, зробити добрі справи.


Ідея: утвердження думки про неповторність кожної людини; заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.


Композиція: поезія починається з риторичних запитань, після чого В. Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід.

Вірш складається з чотирьох куплетів, кожний з який містить по п'ять рядків.


Художні засоби:

Повтори:

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

Риторичні запитання: "Ти знаєш, що ти — людина?", "Ти знаєш про це чи ні?"

Риторичний оклик: "Гляди ж не проспи!"

Епітети: "люди — добрі, ласкаві й злі", "усмішка, мука — єдина".


Проблематика:


  •    людина і суспільство (призначення людини на землі);
  •    індивідуальність кожної людини;
  •    швидкоплинність часу і життя.


Аналіз інших творів Василя Симоненка: