Ліна Костенко — Життя іде і все без коректур... (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: Лірика.

Жанр: Ліричний вірш.

Вид лірики: Філософська.

Напрям, течія: Екзистенціалізм, постмодернізм.

Віршовий розмір: Чотиристопний ямб: у рядку повних 4 стопи, закономірність ‒ ненаголошений склад чергується з наголошеним (U_).

Жит тя́   і дé   і   всé   без  ко рек тýр.

І  чáс  ле тúть,   не  стú шу є   га лó пу.

Дав нó  не мá  мар кí зи  Пом па дýр,

і   мú  жи вéм   у жé  піс ля   по тó пу.

Римування: Перехресне (АБАБ).

Рими точні: коректур – Помпадур – тур, галопу – потопу, нас – час, шати – поспішати, собі – голубі, тіні – цвітінні, руди – буде, рядка – гірка – ошукать, ліки – ріки – навіки.

Строфа: Вірш складається з повних п'яти строф по чотири рядки в кожній + два рядки (неповна строфа).

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Провідний мотив, мотиви:

•       Невпинний рух часу й незворотність життя.
•      Шаленство сучасного життя, його наслідки в історичній пам'яті.
•      Самоцінність і неповторність людського існування.
•      Морально-етичні пошуки окремої індивідуальності: питання внутрішньої чистоти та здатності бути чесним перед собою та іншими.

•      Мотивація залишити по собі слід, бути важливим для світу.
•      Збереження природи та культурних цінностей для майбутніх поколінь
•      Відповідальність митця за свою творчість, за кожний "написаний рядок".

Тема:

Роздуми про швидкоплинність людського життя та його сенс.

Ідея:

Заклик до усвідомлення цінності часу та важливості зробити щось значуще, не боячись правди і складнощів, бо життя в нас одне-єдине.

Основна думка:

У житті не буває чернеток ‒ неможливо його "переписати".

Художньо-стильові особливості:

•       Вірш має глибокий філософський зміст та меланхолійний тон.
•       Попри лаконічність, мова у вірші дуже виразна: ефект такий створено за допомогою численних художніх засобів, здебільшого антитез і порівнянь; письменниця також широко застосовує персоніфікацію для опису абстрактних понять.
•       Присутня іронія щодо історії ("Давно нема маркізи Помпадур"), що підкреслює неминучість змін.
•       Контрасти ‒ наскрізні протиставлення "життя і смерть", "істини й обман", "швидкоплинність часу й довговічність природи" додають змістові глибини й напруги.

Художні засоби, стилістичні фігури:

•       Епітети: "живі ми", "неба очі голубі", "земля в цвітінні", "прикрий рядок", "гірка правда".
•       Метафори (уособлення): "Життя іде і все без коректур", "…час летить, не стишує галопу", "природа убереться в шати", "…не втомлюється час", "…неба очі голубі цю землю завжди бачили...", "ліси не вимерли", "слова не вичахли"; "не бійся прикрого рядка".
•       Порівняння: "ми пройдемо, як тіні", "ці ліси не вимерли, як тур", "ці слова не вичахли, як руди", "…смутків, хоч вони як ріки", "прозрінь.., бо вони як ліки".
•       Антитеза: "Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми живі, нам треба поспішати", "Але не бійся прикрого рядка, прозрінь.., правди.., смутків.., ‒ людині бійся душу ошукать".
•       Рефрен: "Життя іде і все без коректур".
•       Повтори: "не бійся…".
•       Паралелізм: "як напишеш, так уже і буде".

Образи та символічні образи:

У поезії минулий час окреслений двома образами:

1.    біблійного потопу як уособлення розплати людства за гріхи.
2.    маркізи Помпадур ‒ фаворитки французького короля Людовіка XV, яка мала на нього, і, як наслідок, на політику держави чималий вплив.

Примітки та корисна інформація:

Слово "коректура" (від лат. correctura — "виправлення", "поліпшення") означає "правка". Поетеса підкреслює, що в минулому неможливо нічого змінити чи / або виправити.

Ліриці Л. Костенко притаманна підкреслена філософічність і тема духовності людини; подібні мотиви присутні й у її вірші "Вже почалось, мабуть, майбутнє...", в якому поетка знов розглядає людину в контексті часу. Характерною у творчості Костенко є також близькість людини до природи.