Літературний рід: Лірика.
Жанр: Вірш.
Напрям, течія: Постмодернізм, експресіонізм.
Вид лірики: Філософська.
Віршовий розмір: Змішаний, домінують ямб (U_) та хоріямб (_UU_).
Пли вú, рú бо, пли вú —
óсь тво ї́ ос тро вú,
óсь тво я́ тра вá,
óсь тво я́ стер но вá:
прá вить твíй марш рýт,
шú є то бí па ра шýт,
па сé те бé в гли би нí
при сво є́ му стер нí.
Римування: Суміжне або парне (ААББВВГГ), за винятком останніх чотирьох рядків, де римування перехресне (ВГВГ); трапляється внутрішнє римування ("твої острови", "твоя стернова", "всім коханням моїм" і т.д.).
Рими точні: пливи – острови, трава – стернова, маршрут – парашут, глибині – стерні, зірки – ріки, стернова – слова, сни – човни, течія – моя, сміх – всіх, всім – моїм, лети – мости, маяки – навпаки, слова – дива, піст – міст, кохай – хай, надій – радій, всього – твого, розлук – мук, виття – життя, милосердь – смерть.
Строфа: Вірш складається з п'яти строф по вісім рядків у кожній.
Вид строфи: Восьмивірш (октава).
Провідний мотив, мотиви:
- Пошук людини сенсу життя та свого місця у світі.
- Кохання, що має високу цінність.
- Парадоксальність буття, що поєднує як прекрасне, так і болісне.
Тема:
Звернення до риби, спонукання її діяти, адже кожна з них (дій) має своє призначення.
Ідея:
Заклик продовжувати жити, незважаючи на всі труднощі та страждання, адже це того варте.
Основна думка: любов, навіть у своїй важкості та безнадійності, має глибокий сенс і заслуговує на всі жертви, ба навіть на смерть.
Художньо-стильові особливості:
- Інтертекстуальність (багатозначність): вірш має глибокий символічний зміст і відкриває багатошарову драматичну інтерпретацію через образи природи.
- Занурення в психологічні й екзистенційні питання життя та смерті.
- Автор використовує просту, але виразну мову, аби створити відчуття безпосередності та емоційної залученості.
- У вірші багато протиставлень: "життя і смерть", "кохання і біль", "тиша і сміх", що відображаю напругу та внутрішні суперечності.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "зелені зірки", "рибальські човни", "портові міста", "псяче зле виття".
- Метафори: "Життя – це тиша й сміх. Його стане на всіх. Його вистачить всім – всім коханням моїм", "я знаю всі мости, знаю всі маяки".
- Персоніфікації: "стернова править маршрут, шиє парашут, пасе в глибині; промовляє слова", "зірки падають в гирло ріки".
- Риторичні звертання: "пливи, рибо, пливи", "лети, рибо, лети", "кохай, рибо, кохай", "радій, рибо, радій" ‒ додають ритмічної сталості й підсилюють емоційну насиченість.
- Антитеза: "Життя — це тиша й сміх / Любов… варта болю твого" ‒ підкреслює дуалізм людських почуттів та самого існування.
- Оксюморон: "Любов варта всього – болю…відрази й мук / та милосердь".
- Гіпербола: "Любов варта всього – варта болю твого,..варта навіть життя. Не кажучи вже про смерть".
- Асонанс голосних [и] [о] [і] та алітерація сонорних [р] [н] [л] i шиплячих [с] [ш] [х] звуків вибудовує милозвучний, заколисуючий ритм.
Образи та символічні образи:
- Риба – центральний образ вірша ‒ уособлює людину. Риба, яка пливе, символізує подорож особистості шляхом життя з усіма його викликами й перешкодами. Вона також асоціюється з ідеєю свободи, адже пливе за своїм курсом.
- Острови, рибальські човни і трава – природність оточення, спокій; можуть символізувати, відповідно, внутрішні пошуки, прагнення особистості та перепони на життєвій дорозі.
- Зелені зірки – традиційно є символом мрій і життєвих орієнтирів, які формують шлях риби (людини).
- Стернова – контроль чи напрямок в контексті життєвих випробувань; може бути символом внутрішнього голосу або голосу долі ("промовляє слова"), який визначає рішення людини, веде до кінцевої мети.
- Течія – символізує плин часу та невідворотність змін.