Літературний рід: лірика
Жанр: медитативна елегія
Напрям, течія: романтизм
Віршовий розмір: чотиристопний ямб
Римування: перехресне (ABAB)
Строфа: катрен (чотиривірш)
Тема:
Туга за природною свободою, контраст між цивілізацією та первозданним життям у горах, самотність і розчарування у світі людей.
Ідея:
Вираження прагнення до гармонії з природою, засудження штучного суспільного життя, лицемірства та фальші, які позбавляють людину справжніх почуттів і щастя.
Провідний мотив:
Жага до втечі від цивілізації, розчарування в людях і суспільстві, ідеалізація дикої природи як єдиного середовища, де можна бути вільним і щасливим.
Художньо-стильові особливості:
- Використання антитези (між природою та цивілізацією, між юністю та теперішнім станом душі);
- Символіка (гори — символ свободи, океан — символ безмежності, Англія — символ суспільства, сповненого фальші);
- Метафоричність ("душа, мов птах прип'ятий", "на серці в мене стільки льоду");
- Емоційна експресивність, характерна для романтизму.
Композиція:
- Експозиція — ностальгія за минулим, ідеалізація життя серед природи.
- Розвиток думки — критика суспільства, самотність, розчарування у друзях та любові.
- Кульмінація — прагнення вирватися зі світу облуди.
- Фінал — бажання злитися з природою, злетіти до небес, що підкреслює романтичний пафос твору.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Метафори: "душа, мов птах прип'ятий", "вересневий вечір — немов вино густе", "темрява ховає знак останньої мети".
- Епітети: "душний світ", "світ лукавства і облуди", "буря хмура".
- Риторичні запитання: "Де ж друзів коло? Чом не склалась та приязнь вірна і свята?"
- Порівняння: "мов голуб до свого кубла".
Образи та символічні образи:
- Природа (гори, океан, буря) — уособлення свободи, правди та чистоти.
- Англія, світ людей — символ фальші, марноти та обмеженості.
- Птах, що прагне висоти — образ душі поета, яка бажає звільнитися від пут суспільства.
- Жінка (світоч вроди) — символ кохання, яке вже не здатне зігріти збайдужіле серце.
Примітки та корисна інформація:
Цей вірш яскраво ілюструє романтичний світогляд Байрона. Він перегукується з його автобіографічними переживаннями та ідеями самотнього мандрівника, які відображені у "Паломництві Чайльд Гарольда". Переклад Дмитра Паламарчука передає не лише зміст, а й емоційний тон оригіналу, зберігаючи ритмічну будову та романтичний пафос.