Закінчила Кельменецьку середню школу, далі – філологічний факультет Чернівецького державного університету. Після закінчення вузу – на журналістській роботі працювала ореспондентом, редактором газети "Будівник". Сьогодні – головний редактор газети "буковинське віче". Член спілки письменників України.
Вірші почала писати ще з десяти років. Ще будучи ученицею, залучалась до участі в робіті республіканських семінарів початкуючих постів. Вже тоді авторитет журі схвалено відгуквалось про її вірші. Друкувалась поетеса в журналах "Дніпро", "Жовтень" (тепер "Дзвін"), "Дзвінке джерело", "Відлуння " та інших виданнях.
У 1986 році В. Китайгородська видає збірку "Виноградна колиска", яку добре сприйняв читач. Василь Фальварочний в попередньому слові до дебютної збірки автора оцінює її доробок і знання. Що молода поетеса вміє "чарувати й зачаровуватися, письмо її прозоро – чисте, дзвінке, тремтливе" (1,3). А критик Люда Федорочка так відгукується про твори: у віршах Китайгородської живі і відчуття навколишньої краси, і доховна розчиненість у ній – аж до спільності долі людини й природи, і потреба у щасті, а відтак — і воля до нього. Отож є і суспільно вагомий зміст, її поезія сприймається як світлий гімн душевному здоров’ю, природно-здоровим засадам буття (1,4).
У журналі "Жовтень" (1988, №5) М.Лазарук вміщує рецензію на книгу і зазначає, що "збірка вирізняється від дебютантів останніх літ. І не тому, що без роздумувань відкинула самоцільне експериментаторство, а за зразок взяла народну пісню. Вона вчилась у не не лише простоти і доступності змісту. Цого не можна не побачити не відзначити"(11.121). це дуже слушне зауваження, і на сьогоднішньому уроці ми спробуємо ці всі ознаки побачити, розглянувши окремі поезії.
У 1995 році виходить друга збірка В. Китайгородської "Сонце вночі", про яку Тарас Шевчук сказав: "не версифікаторські забавки і штукарство, а розмаїтя потужна метафоричність, багато значуща символіка пропонують усю збірк, органічно поєднуються. Це не скопійований, а витворений оригінальною умовою і самобутнім талантом світ"(19,2).
ІV. Один з учнів читає напам’ять вірш "Передмова" (таке завдання давалось заздалегідь).
Передмова
Як не будуть ці слова квітками,
Як не будуть морем і крильми,
Як небудуть полем і жінками –
Не прийми їх, земле, не прийми.
Як не будуть ці слова співати
Все, що вчили в літа і зими,
Як не зможуть лиха покарати –
Не прийми їх, світе, не прийми.
Як не стануть ці слова в надію
І в дорогу, що тебе спасе, –
Хай за сліпну я і занімію!
Все (1,5)
Вчитель. Яка тема вірша?
Учень. Тема вірша — поет і поезія.
Вчитель. Чому саме "Передмову" розміщено на початку збірки "Виноградна колиска"?
Учень. Збірка "Виноградна колиска" – перша книга, яку видала В. Китайгородська "Передмова" звучить наче пересторога, наче заклинання до усієї творчості (ліричний герой бажає собі: "хай за сліпну я і занімію"). Якщо вірші збірки не сприймуться читачем то лірична героїня "заніміє" – бо вона не зуміла розгледіти світу з висоти поетичного злету.
Вчитель. Які засоби художньої мови наявні у вірші?
Учні. У вірші найчастіше застосовується порівняння у формі орудного відмінка – "квітками", "крильми" і інші, персоніфікація – "Як не будуть ці слова співати Все, що вчили в літа і зими, як не зможуть лиха покарати,", риторичні звертання: "Не прийми їх земле не прийми," "не прийми їх світе, не прийми", повтор епіфора.
Вчитель. Що ж ми розуміємо під "квітами", "морем", "крильми", "полем і жінками?"
Учні. (Один з варіантів відповідей) Вірші повинні бути "квітками" і їх краса має викликати естетичну насолоду; "море" – слова повинні нести читача у безкраї простори природи, заглиблювати і спонукати до роздумів про навколишній світ, "крильми" – своєю фантастичністю поезії повинні збуджувати прагнення людської душі до злету; "полем" – твори мають підживлювати людину у хвилини моральної посухи – коли на душі тоскно, гірко, боляче; жінкам" – вірші мають стати для читачи життям, другим диханням (адже жінки дають життя).
Варто зосередити увагу учнів на другій строфі (2 рядки):
Як не будуть ці слова співати
Все. Що вчили в літа і зими (1,5)
І зауважити, що тема природи є основною у ліриці В. Китайгродської. Ліричний герой. За яким вгадується сама поетеса, каже нам, що природа – це той вчитель, що природа – це той вчитель, що спонукає письменницю до письма. Слушно зауважує Тарас Шевчук про нашу поетесу: "Дерева, трави, щедротний весняний цвіт, різнобарв’я квітів і прудкий пташиний злет, нестримна бистрість гірських водопадів... Неначебто усе звичайне і природознавче, зовнішньо чітко означене для кожного з нас. Та тут якраз і потрібна сила таланту – потужна, неспинна, яка здатна оживити довколишній світ, послуговуючись зсередини освітленими, незвичними та промовистими метаморфозами і алегоріхми" (19,2).
Вчитель. Проаналізувавши вірш, сформулюйте ідею твору.
Учень. У вірші "Предмова" поетеса настоює на тому, що твори письменника повинні бути не голослівними, а викликати емоції. Спонукати до роздумів, зосереджувати увагу на розумному, сильному, красивому. Якщо ж це не вдається, то краще залишити нікому не цікаве і не потрібне, адже слова повинні стати "в дорогу", "в надію" на спасіння.
ІV. Учні читають (кожен про себе) вірш "Пісня для матері":
Пісня для матері
Ой веселики у небі голосні
ізронили на подвір’ячко пісні.
Вийшла мати на виглядати, як летять,
Може. З вірою вертаються літа?
А хто знає, а хто скаже, чи вони,
Чи пливуть у небі літечка – човни? –
Сиві крила, білі весла і пісні –
А чи сльози, а чи грози навесні?
Ой верталися, не сіли у дворі,
Тільки Кирилонька шуміли угорі.
А чи хату не впізнали, чи село,
Чи боялися натужити крило?
Та сідайте, журавля та, у салу,
Я посіяла травицю молоду ...
Ой високо сива зграя пролітала –
Не вертаються із вирію (1,17).
Вчитель. Про що розповідається у вірші?
Учень. Поетеса розповідає, як мати вийшла виглядати, чи не вертаються молоді літа:
Ой верталися, не сіли у дворі,
Тільки Кирилонька шуміли угорі.
А чи хату не впізнали, чи село,
Чи боялися натужити крило?
Мати просила "Та сідайте журавля та у саду". Та вони матері не послухали, високо пролетіли над садом, подвір’ям, над засмученою жінкою.
Вчитель. Яка тема вірша?
Учень. Вірш написаний про найдорожчу для кожного людину – про матір.
Вчитель. На вашу думку, яка ідея твору?
Учень. Ідея твору – швидкоплинність часу, його безперервний, незворотній біг.
Вчитель. Які почуття передає читачеві поетеса?
Учень. Поетеса поєднує почуття ніжності і любові до матері, сум її за "літечками — човнами", що не вертаються з вирію – молодості.
Вчитель.
Ой верталися, не сіли у дворі,
Тільки Кирилонька шуміли угорі.
А чи хату не впізнали, чи село,
Чи боялися натужити крило?
Як видумаєте, чому "журавлики не сіли у дворі матері?
Учень. "Журавлики" у вірші – це літа, роки людини. Пливуть вони безупинно. І як би людина не намагалася зупинити час, це їй не під силу зробити. Тому-то літа не сіли у дворі матері.
Вчитель. Що нагадує вам вірш за формою і звучанням? Чому?
Учень. Вірш нагадує нам народну пісню, до того ж сама поетеса зазначає: "За народними мотивами".
Вчитель. Які схожі пісні відомі вам (за тематикою)?
Учень. Нам відома пісня Л. Гліба "Журба", яка стала народною піснею "Стоїть гора високая", "Із-за гори високої".
Вчитель. Які мовні засоби свідчать про народність?
Учень. Народність, чи схожість до народної пісні підтверджується іменинники з пестливо-здрібнілим значенням: веселики, подвір’ячко, містечка, Кирилонька, журавля та, травицю. Наявні і вигуки ой, якими часто починаються народні пісні.
Вчитель. Яка роль повторів у другій строфі?
Учень. Повтор займенника хто з підсилювальною часткою а виділяє слова знає, скаже, а повтор питальних слів чи підкреслює риторичне запитання і спонукає читача до роздумів.
Вчитель. Яким віршовим розміром написаний вірш? Накресліть схему першої строфи у зошит (один учень виконує завдання біля дошки).
???????????????А??????????????А???????????????Б??????????????Б
Вірш написаний шестистопним хореєм.
Вчитель. Дайте аналіз рими.
Учень. Римуються перший і другий рядок, третій і четвертий. Отже, рима суміжна. Наголос на останньому складі, тому чоловіча.
V. Вчитель. Війна — це велика трагедія для народу. Вона приносить величезні матеріальні збитки, ранить душі матерів, дочок, дружин, коханих болем втрати найдорожчої людини. Тема війни знайшла своє відображення і у творчості Віри Китайгородської.
Один з учнів виразно читає вірш "Солдатський лист".
Солдатський лист
"Не ображайтесь, що пишу так рідко, —
в нас між боями пил не опада.
Взяли сьогодні Грушівці й Слобідку,
Тут в криницях така ж, як в нас, вода.
Я пив її і згадував домівку.
Люцерною запахло уночі,
І я шептав крізь сон до когось гірко:
"Насійте тут густіше, сіячі!"
Не дописав, — готуюсь знов до бою,
А за плечима — спалені мости...
Беру листа в кишеню із собою —
Його ще треба завтра донести.
Ви не журіться, мамо, скоро-скоро
Я повернусь у наш розлогий сад..."
Знайшли його з листом під осокором,
Що гілкою "цілую" дописав (1,10).
Вчитель. У якій формі поетеса висвітлює тему війни?
Учень. В. Китайгородська написала вірш на тему війни у формі листа солдата до матері.
Вчитель. У якому районі Чернівецької області боровся ліричний герой вірша — солдат — проти фашистських загарбників? (Учні, при потребі, можуть скористатися картою Буковини, знайти населені пункти Грушівці й Слобідку, які розташовані у Кельменецькому районі).
Вчитель. Що означає вислів: "в нас між боями пил не опада"?
Учень. Вислів "в нас між боями пил не опада" означає, що точаться жорстокі бої, які пожирають захисників Батьківщини.
Вчитель. Яка ідея твору?
Учень. Ідея твору — осмислення трагізму війни, яка забирає людські життя (у вірші це підкреслено алегорично: замість солдата осокір "цілую" написав); сповідування людського оптимізму (скоро-скоро/ я повернусь у наш розлогий сад); оспівування синівської поваги до матері.
Словникова робота.
У словничок, розміщений у кінці зошита, учні записують термін "Умовчання, або Апосіопеза — стилістична фігура, яка фіксує незакінчену, зненацька обірвану думку, підкреслює натяк на особливу ситуацію, що потребує делікатності, неординарного розв’язання" (14, 701).
Вчитель.