Що давало маленькому Хведотові сили терпіти всі негаразди та труднощі мандрівки?
Перша причина, що лежить на поверхні, — природна допитливість хлопчика. Друга, яку також неважко помітити,— малий дорожить довірою брата і боїться її втратити. Але є й інші, глибші причини, до розуміння яких повинен підвести учнів учитель. Маємо на увазі, по-перше, такі моральні чесноти, як дотримання слова, відповідальність, порядність, самоповага. Вони закладаються ще в дитинстві і є основою буття людини, критерієм її оцінки. Це розуміє, знає вже малий Володько. Цього ж він вчить свого меншого брата. По-друге, наголосимо, що саме цих рис —самоповаги, почуття власної гідності — так не вистачає українському національному характерові, і поведінка хлопчиків може бути гарним прикладом для наслідування.
Разом з тим наголосимо, що божитися (всує поминати ім'я Господа) вважалося гріхом, і за це Хведот міг бути покараним. Отже, з самого малечку українська дитина виростала з розумінням добра і зла, гріха і покарання за гріх, виростала у світі, основи буття якого визначав Бог, Його заповіді, народна мораль.
4. Як ставиться до Володька сам письменник? Свою думку підтвердіть посиланням на текст.
5. Назва першого розділу — "Великий похід". Чи справді похід хлопчиків був великим? Який зміст вклав автор у цю назву?
БУДНІ
1. Чим подобалася Володькові роль підпасича?
2. Як ви розумієте вислів "пустомел", яким він називає діда Кошіля? Чому такі люди не подобалися Володькові? А які люди найбільше подобаються вам?
3. Чому Володько любив бувати в млині?
4. Перечитайте уважно, як Володько слухає оповідання завізників. Опишіть цю картину своїми словами.
5. Розкажіть про внутрішній стан хлопця, коли він побачив, якої шкоди наробили забуті ним корови.
6. Чи був Володьчин батько розгніваним? Чому ви так вважаєте? Як це передано письменником у його портреті?
7. Чого найбільше злякався малий підпасич, заховавшись від розгніваного батька?
8. Яку заповідь дає Матвій своїй родині? Чому потрібно бути дуже бережливим і ощадливим?
ТАМ, ДЕ КАЗКА РОДИТЬСЯ
1. Що дізнається Володько в млині про минуле свого краю?
2. Перекажіть почуту в млині легенду про заснування Дерманя. А що ви знаєте про своє місто (село), походження його назви?
3. Що змінилось у Володьчиних краях за минулі роки? Чому?
4. Які негативні риси українського національного характеру називають завізники? Чим, на їхню думку, вони зумовлені?
5. Як впливало на душу хлопця почуте? Які думки і бажання будило?
ТАКА ЗЕМЛЯ
1. Що відчували односельці Матвія, виїжджаючи весною на своє поле? Якими словами можна передати їхній настрій?
2. Матвієві, для якого його чотирнадцять десятин — це "м'язи, нерви, кров", під час оранки "нічого не болить". Так стверджує сам Матвій. Чи автор? Кому належать ці слова? І чи можливо це?
3. Чому з приходом весни в школі настає порожнеча? І чому її не залишає Володько?
4. Прочитайте уривок від слів "На городі безліч праці..." до слів "Бадьорого недільного ранку...". Про що розповідається в ньому? Кому належать ці слова? А чи міг би їх сказати Матвій? Настя? Володько? Вивчіть цей уривок напам'ять.
5. Чому, коли Володько слухає батька, в його уяві постають діди-велетні? Чому він такий гордий "своїм татом"?
ЗАПИТАННЯ ДО ВСЬОГО ТВОРУ:
1. Чи сподобався вам уривок з роману і герої твору? Чим саме? Який епізод найбільше запам'ятався? Чому?
2. Яка мета життя Володька? Матвія?
3. Чи щасливі вони? Чому ви так вважаєте?
4. Що є найбільшими цінностями в житті членів Матвієвої родини?
5. На які власні запитання допоміг вам дати відповідь роман?
6. Що б ви запитали у Володька, якби зустрілися з ним? А про що розповіли б?
Зрозуміло, що розподіл матеріалу, годин і перелік запитань є орієнтовними.
Учитель внесе корективи відповідно до рівня підготовки учнів, місцевості. Незмінною, на наш погляд, повинна залишатися настанова: за допомогою роману, думок, міркувань, вчинків його героїв закласти емоційну основу духовного світу сучасного школяра — завтрашнього громадянина незалежної України.
Уже будучи зрілим майстром, У.Самчук писав: "Дитинство живе в людині від початку до кінця її життєвого кола, бо це найкраща частина її центру, вічно освіжаюча субстанція, яка утримує в чистоті й оптимізмі".
Таким ми повинні показати дитинство Володька. І таким воно повинно залишатися в душах учнів.
Як домашнє завдання можна запропонувати семикласникам письмову роботу на тему "Подорож у дитинство" за таким планом:
1. В чому подібність і відмінність мого і Володькового дитинства?
2. Чи хотів би я бути поряд з Володьком у його мандрах, роздумах, радощах і нещастях?
3. Які заповіді Матвія і діда Юхима я візьму для себе?
4. Які моральні цінності героїв роману є цінностями і для мене?
5. Чи варто читати роман Уласа Самчука?
Дві години відводимо на вивчення уривка з роману "Війна і революція" у 8 класі. Розпочинаючи роботу, насамперед попросимо учнів пригадати, що їм уже відомо про Уласа Самчука з 7 класу. Вступну бесіду на уроці побудуємо за планом:
1. Улас Самчук — нова зустріч із старим знайомим:
а) життєвий шлях автора "Волині";
б) поговоримо з письменником про нього.
2. І знову простуємо стежками Волині:
а) доля і недоля українського народу на сторінках роману "Війна і революція";
б) Володько Довбенко — шлях із дитинства в юність.
Нагадавши восьмикласникам відомості про життєвий шлях Уласа Самчука, (це можна зробити за допомогою хронологічної таблиці), учитель каже:
— Волею долі письменник опинився у вирі великих подій: перша світова війна — революція — громадянська війна... царська Росія —Українська Народна Республіка — Польща... російські війська — більшовики — вояки української армії — білополяки... Але ж і найбурхливіші події можна пересидіти, як герой поезії В.Самійленка, "на печі". Улас Самчук цього не зробив. Він свідомо прагнув бути у вирі подій. Чому? І добре це чи погано: прагнути бути в гущі життя?"
Для підлітків, у яких формується свідоме ставлення до життя, які саме співвідносять себе з навколишнім світом, утверджують своє "я", такі запитання є надзвичайно актуальними.
На перше з них відповідей буде кілька: активне ставлення У.Самчука до життя зумовлене кількома чинниками: вроджені риси характеру (душевний неспокій, прагнення до нового, незвіданого); приклад батька, який не замикався тільки на особистому, а й турбувався громадським; прочитані книги, приклад письменників (Т.Шевченко) та їх героїв. Саме на цій основі формувалося життєве кредо майбутнього письменника: не коритися обставинам, боротися за право бути самим собою, бути корисним людям, рідній землі.
На друге запитання нехай учні знайдуть відповідь самі.
— А хто ще з письменників прагнув .прожити і прожив життя так, як Улас Самчук?
Учні назвуть імена Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки. Так перекинеться місточок між Західною і Східною Україною, між XIX і XX століттями.
Уривками (зі спогадів "На білому коні" та "На коні вороному", наведеними в розділі "Я тому письменник, що відчуваю обов'язок перед народом" учитель доповнить розповідь учнів про духовний світ письменника, а нагадавши зміст творів, проілюструє, як втілювалися мрії і прагнення У.Самчука в життя.
— Яким же був Володько Довбенко, коли ми з ним розсталися? —переходить учитель до розмови про виучуваний твір.
Пригадавши з учнями зміст розділів, що вивчалися в 7 класі (для цього можна скористатися вже пропонованими запитаннями), учитель коротко переповість, що ж відбулося в житті малого Довбенка за час, що минув до нової зустрічі.
Хлопчик дорослішає. Вдивляючись відкритими очима в навколишній світ, вбирає нові враження, замислюється над побаченим і почутим.
Це і роздуми батька про радість праці на своїй землі: "Не люблю того спільного. На своєму хоч стань, хоч сядь, хоч покотом. Я тут пан..." Це і розмови з учителькою:
"— Хто були ті запорозькі козаки?..
— Такі були воїни... На Дніпрі Січ свою мали і за землю руську та царя православного ляхів-єзуїтів та татар шаблями воювали.
— А що то є Україна?..
— То, кажеться, така область над Дніпром... Там десь коло Києва".
... Дорогами Волині котилася війна. Москалі... набір до війська... проводи... вісті з фронту, куди пішов і Василь, син дядька Ялисея. Школа... Книги... У переджнив'я вступили до села валки біженців. Зустріч з дівчинкою-"галіціянткою" відіграла виняткову роль у Володьчиному житті. Від неї він вперше почув про Шевченка, про те, що його рідна мова —українська, і що Пушкін, Лермонтов, Кольцов і Нікітін — російські, або московські, поети (уривок від слів "У ті самі дні..." (с. 297) до слів "...У глуб десь" (с. 303.)
Оскільки ця зустріч стала першим поштовхом до пробудження національної самосвідомості хлопця, учителю варто зупинитися на аналізові цього епізоду детальніше, переповівши його, зачитавши окремі місця та проаналізувавши за допомогою таких запитань:
1. Яким був настрій біженців? Свої міркування підтвердіть посиланням на текст.
2. Чому Володькові дуже хотілося поговорити з маленькою галичанкою? Про що він розпитує її?
3. Якою мовою навчалася дівчинка в школі? Що стало причиною суперечки про "рускіх" поетів? Чому Володько вперто захищав їх?
4. Перекажіть епізод з "трьома копійками". Як характеризує Володька його поведінка?
5. Чому усміхнулася мати, коли син попросив у неї гроші?
Саме "Кобзар" приносить Володькові "нову віру". І, може, саме він допоміг йому вистояти в ті дні, коли світ руйнувався "до основанья" тими, хто проповідував свободу, мир, агітував за "землю — селянам", а насправді убивав, грабував, нищив людську гідність, віру, мораль.
Через "Кобзар" Володько приходить до Кащенка. Пізнає не тільки природу, мову, обряди, звичаї рідного краю, а й його історію. Він уже не тільки відчуває, він уже знає: "То була Україна. Так. Це Україна, його батьківщина, дивна й незнана земля..."
Не всі розуміють Володька. Bін і сердиться, і співчуває своїм землякам, які "українцями ніколи не були" і тільки зараз тяжко і болісно приходять до свого імені, своєї землі, своєї історії. Вони найбільше хочуть землі, їм ще чужі слова "українська держава". Вони вірять то петлюрівцям, то більшовикам, а здебільшого — нікому не вірять.
Але Володько вже живе Україною, марить нею, вірить у неї.