Думка ця ілюструвалася низкою присвячених І.Франкові поезій, ремінісценцій з його циклів та поем. А тим часом справжнім грунтом для неї була і є висока громадянськість поетичної мислі, вогонь сумління, що прибирається в своєрідне, відповідне часові слово. У Д.Павличко воно не раз набуває розючого публіцистичного звучання: "Як колись Шевченко, Франко, Олесь, так сьогодні Павличко часто бере в руки "бич Ювенала" і втручається в життєві справи сатиричним віршем, інвективою чи воззванням".
Кажучи про інтелектуалізацію лірики, виявлену в порозумнішанні і думки поетичної, і почуття, не забуваймо зробленого тут Д.Павличком. Вже 1968 р. це ясно бачив і розумів А.Малишко: "Ідейно-філософська масштабність віку викликає до дії поезію інтелектуальну, мудру на слові, безмежну в своїх категоріях і художніх потенціях, де сфера емоційного звучання виповнюється своєрідною гамою кольорів, звуків, душевних відтінків і найглибшим — у меті своїй, — найправдивішим і найпристраснішим зображенням і розкриттям людскої вдачі"*. Отже, і в цьому плані творчість Д.Павличка пов’язала традиції Франка, Рильського, Бажана та інших схильних до поглибленого роздуму митців із сучасними поетичними пошуками.
* Павличко Д. О себе // У кн.: Дмитро Павличко. Стихотворения. — Л., 1968. — С.5.
* Див. Про це: Павличко Д. Ти зліпила мене із вогню України. — Дніпро. — 1987. — № 11.— С. 105
* Павличко Д. Біля мужнього світла. — К., 1988. — С. 330.
* Малишко А. Грані таланту. // Павличко Д. Хліб і стяг. — К., 1968. — С. 4
** Див.: Третій з’їзд радянських письменників України. — К., 1955. С. 40
* Павличко Д. Біля мужнього світла, с. 331.
* Носов Е. Что мы перестраиваем? — Лит. газета. — 1988. — 20 квіт.
* Про історію цього видання див. Детальніше у кн. Павличко Д. Біля мужнього світла, с.114
* Ільницький М. Дмитро Павличко, с. 47.