79)
Казка має щасливий кінець. Молодий справедливий король зрозумів народного співця і відпустив його на волю на радість простим людям.
Таким чином, у казці Олена Пчілка подає своїм читачам приклад народного героя, борця за справедливість з високими моральними якостями та значними творчими здібностями. Слід зазначити, що авторка дає пояснення словам у тексті твору, що можуть бути незрозумілими дітям. Так, наприклад, вона дає визначення слова "трубадур" — "вигадник, перебендя, бо то ж, власне, ті співці складали пісні з своєї голови, ходячи з одного місця в друге, співали вони свої пісні на послухання убогим і багатим" (с. 5р), або ж слова "турнір" — "значить, герець, перемагання; на турнір часто сходилися рицарі, один проти одного, хто дужчий та зручніший, і билися на конях у цілій рицарській зброї" (с. 61).
Спотиканки, тобто швидкомовки, які Олена Пчілка часто вміщувала в володій краюї" і які увійшли у збірник їі творів для дитячого читання, виробляють у дітей правильну вимову, вчать бути уважними. Крім того, здебільшого вони створюються на гумористичній основі, наприклад: "Пророкував пророк про пророчі речі, трохи недопророкував, а трохи перепророкував" (с. 313).
Цікавими є й загадки, які пропонує відгадати своїм допитливим . читачам Олена Пчілка. Серед них і народні, і створені самою письменницею — переважно віршовані, веселі — як, наприклад, загадка про пиріжок:
Угадайте, хто такий, —
Череватий та гладкий:
Чолом каші він напреться
Чи горохом геть напхнеться,
Або рибку пожує —
Все поживок йому є.
А як маку десь добуде,
Молодцем тоді він буде —
В боки візьметься мерщій.
Ну-те,, хто вгада хутчій?
(с. 319)
Розвитку логічного мислення у дітей, спостереженню над словами в мові сприяли шаради, складені письменницею. Наприклад,
Ось візьміте одно слово –
Із трьох букв лиш воно;
Ви на разнії початий
Його знаєте давно:
Як почнете з буки Д —
Буде велетень гаїв;
Як почнете з букви Ч –
Було в славних козаків;
Як почнете з букви 3 —
То дай бог, щоб не болів!
(с.323)
Або така шарада:
Коли на П ся начинає,
То кажде древо його має;
Як замість П ти Д положиш,
То з його брата ночі зробиш.
(с.324)
Таким чином, і спотиканки, і загадки, і шаради, пропоновані Оленою Пчілкою своїм маленьким читачам, задумані були не тільки для розваги, а мали розвивати увагу, логіку, пам'ять.
Аналогічним задачам були підпорядковані й ігри, які авторка оздоблювала цікавими примовляннями:
Котилася торба
З великого горба,
А в тій торбі
Хліб, паляниця.
Кому доведеться,
Тому зажмуриться.
(с.З10)
Не затьмарювати живої, безоглядної дитячої віри в дивосвіт,
відкривати перед дитиною життєдайні фольклорні джерела, будити в ній
творчі початки, провокувати могутній поштовх фантазії — "богині
легкокрилої" — у цій поетизації дитячої душі — глибокий сенс педагогіки
Олени Іїчілки, який ми ще маємо осягнути.
Висновки
Таким чином, дослідивши у даній роботі творчу спадщину Олени Пчілки для дітей та виявивши її специфічні особливості, ми можемо зробити кілька основних висновків, що охоплюють естетичні, педагогічні, культурні аспекти цього питання.
Слід зазначити, що Олена Пчілка, будучи високоосвіченою людиною з власними сміливими і подекуди безкомпромісними поглядами на українське національне питання, надавала величезної уваги питанням педагогіки та виховання у патріотичному дусі молодого покоління, бо в цьому вбачала спосіб вирішення проблеми відродження, збереження української нації як такої. Прищеплення любові й пошани до України, до українського народу з його славетною історією та старовинними традиціями авторка вважала необхідною умовою для виховання національне свідомої молоді, і більшість її творів спрямовані саме на це.
Прагнучи, щоб діти виростали не лише національне свідомими, а й високоосвіченими, Олена Пчілка часто у своїх творах звертається до популяризації освіти, навчання. Крім того, у казках та оповіданнях стверджується велике значення мистецтва, порушується тема ролі митця у суспільстві.
Як талановитий педагог, як любляча мати, Олена Пчілка у своїх творах для дітей зуміла збагнути і передати найтонші прояви дитячої психіки. Засівання чистої дитячої душі прекрасним, етичним, духовним письменниця вважала найважливішою метою своїх літературних творінь.
Поетичні твори Олени Пчілки, написані для дітей, сповнені радістю, оптимізмом, любов'ю до життя, навчають добру. Ліричний світ цих поезій надзвичайно образний, з відчутними народно-поетичними мотивами.
Майже у всіх віршах Олена Пчілка так чи Інакше зображує природу —завжди з любов'ю, яскравими, соковитими барвами. Багато віршів присвячені порам року, і у цих творах будь-який час ввижається по-своєму гарним.
Замилування рідною природою чергується з гордістю за Батьківщину з її славетним минулим, гарною співучою мовою, добрим народом.
Інша, досить значна за обсягом, група віршів Олени Пчілки для дітей присвячена спілкуванню людини та тварини.
Спілкування дитини та тварини розглядається в різних аспектах. Це і дружба між ними, і турбота про "братів менших', і зображення особливих повадок тварин, іноді у порівнянні З поведінкою чи характером дитини.
Ці твори Олени Пчілки мали за мету виховання в, дітях відповідальності та співчуття до менших. У художньому світосприйнятті письменниці помітно не тільки застосування традиційної народнопоетичної персоніфікації та алегорії, а й відчуття загальної єдності людини і природного, тваринного світу.
Ще одна тематична група, що охоплює значну кількість віршів Олени Пчілки, — це твори, у яких так чи інакше зображаються родинні стосунки.
Поезії Олени Пчілки найчастіше зображують ці відносини в ідилічному ракурсі. Діти у цих віршах оточені любов'ю та турботою дорослих й одночасно самі відчувають себе відповідальними за молодших членів родини, а до батьків ставляться з відповідною пошаною. За допомогою таких творів юні читачі вчаться правильно поводити себе у родині, поважати дорослих, цінувати їх любов і турботу.
Окрему підгрупу.за кількістю та значенням складають вірші Олени Пчілки, що поетизують любов матері до дитини.
З повчальною метою писала Олена Пчілка і байки. Звірі та інші персонажі, які беруть участь у її творах, уособлюють ті певні риси і людські якості, які ми звикли бачити, наприклад, в котові, собаці, свині, лисиці, але
кожен з них має неповторний характер, мислить і висловлюється по-своєму оригінальне.
Байки Олени Пчілки мають різне виховне спрямування. Одні з них
виховують працьовитість, наполегливість у навчанні, інші — дають поняття
про те, якими мають бути нормальні людські стосунки,, які духовні якості
слід у собі розвивати і з якими вадами нещадно боротись.
Письменниця також плідно працювала і в царині прози, написавши ряд оповідань для дитячого читання, їх відрізняє струнка структура, чітко окреслені образи, здебільшого повчальний, виховний зміст.
Деякі оповідання Олени Пчілки мають підзаголовок "приповістка". Це малі прозові твори з чітко вираженим повчальним змістом, які загалом дуже вдало відповідають характеру творчості письменниці для дітей. До них відносимо такі твори, як "Рябко", "Найгірші вороги", "Премудра приповість", "Мар'їне багатіння", "Мишача рада".
Будучи шанувальницею народної творчЬсті та добре розуміючи її виховну роль, Олена Пчілка залюбки вдається до народнопоетичних мотивів у написанні власних творів. Вона по-своєму обробляє сюжети народних казок, легенд, по-мистецькі вдало оздоблюючи їх. Великого значення надає народним прислів'ям та приказкам як кодексу народної моралі, скарбниці, що увібрала в себе мудрість багатьох поколінь.
Є в Олени Пчілки і кілька власних казок, які вчать добру та справедливості, засуджують жадібність, невдячність, жорстокість.
Цікавими є й загадки, які пропонує відгадати своїм допитливим читачам Олена Пчілка. Серед них і народні, і створені самою письменницею — переважно віршовані, веселі.
Ігри, спотиканки, загадки, шаради, пропоновані Оленою Пчілкою своїм
маленьким читачам, задумані були не тільки для розваги, а мали розвивати
увагу, логіку, пам'ять. .
Творчий доробок, залишений Оленою Щілкою для молоді, вражає
своїм жанровим розмаїттям. Збірка її творів містить вірші, оповідання, байки,
казки, приповістки, загадки, сміховинки, скоромовки, ігри. Такою
багатогранною була вся творча діяльність цієї визначної, дивовижної жінки.
Вона залишилася вірною своєму життєвому та творчому кредо до кінця
життя:
Бажання ясне — мислити, творити,
Живиться силою думок цілюших
І правду й боротьбу благословити!
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аврахов Г. Олена Пчілка: барви особистості і феномен духу // Дзвін, —1993. — № 10 — 12. — с. 140 — 144.
2. Борирюк Т., Денисюк І. Жінка з роду Драгоманових: [Олена Пчілка] //Літературна Україна. — 1989. — № 46 (16 листопада). — с. 8.
3. Вітренко Р. Жінка з роду Драгоманових // Дивослово. — 1994. — № 9. — с.62-63.
4. Гнатенко В. До історії волинської косачініани [про нову книгу "Олена Пчілка і Волинь" (матеріали конференції (29 — ЗО червня 1999 р.)] //
Дивослово. — 1999. — № 12. — с. 55 — 56.
5. Гуменюк Н. Олена Пчілка, Феномен світла в чорноті доби //
Літературна Україна. —1999. — 9 вересня. — с. 4.
6. Денисюк І.0. Проза "малих форм" Олени Пчілки // В кн. Українське
літературознавство. — Вил. 10,1970. — с. 102 — 108.
7. Диба А. І нарекла себе Оленою Пчілкою // Літературна Україна. — 1999. — 24 червня. — с. 3.
8. Дрофань Л. І правду й боротьбу благословити: До 150-річчя від дня
народження О. Пчілки // Дивослово. — 1999. — № 6. — с. 50 — 54.
9. Дрофань Л. Лебедина пісня О.ПчілкиУ/ Соціальна культура. — 1990. — № 10.-с. 12-13.
10.Дрофань Л. Світло добра і любові (до 140-річчя з дня народження О-Пчілки) // Українська мова і література в школі. — 1989. — № 6. — с. 74 —76.
11.Дрофань Л. Олена Пчілка: (Спроба осмислення творчого доробку письменниці) // Українська мова і література в школі. — 1990. — № 10. —с. 83 — 87.
12.1ваненко В.Г. Олена Пчілка як дослідниця народного мистецтва // Народна творчість та етнографія. — 1989. — № 6. — с. 69 — 77.
ІЗ.Іскорко-Гнатенко В. До життєпису Олени Пчілки: нові знахідки // Літературна Україна. — 1999. — 2 червня. — с. 3.
14.Камінчук О. Образний світ лірики Олени Пчілки // Українська мова і література в школі.