Перше читання твору.
— Зараз я прочитаю легенду, а ви уважно слухайте, а потім скажете, про кого розповідається в цій легенді.
(Читаю легенду).
3. Бесіда після першого сприймання твору.
— Про кого ця легенда? Як звали братів? Хто були їхні батьки?
4. Читання легенди учнями.
— Зараз легенду будете читати ви, але спочатку потрібно навчитися правильно читати слова, які є у легенді. Ці слова у нас виписані на дошці:
Заздрив, випасав, покотилася, благословилася, ненавидів, луками, довідається, вартівник, блукав, полюбили, складається, зненавиділи.
Ланцюжкове читання (учні читають по одному абзацу).
Фізкультхвилинка
Встаньте діти, посміхніться.
Землі нашій наклоніться.
За щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться.
В різні боки похиліться.
Веретеном покрутіться.
1 – присядьте, 2 – присядьте
І за парти тихо сядьте.
5. Бесіда за малюнком з метою перевірки і усвідомлення змісту твору.
— Розгляньте, діти, малюнок у своєму підручнику і скажіть, кого на ньому зображено. Як ви думаєте, хто з цих братів Каїн, а хто Авель? Яким був Каїн? Знайдіть слова, якими змальовано Каїна. Що з цього, що ми прочитали, видно на малюнку? (Каїн – дуже зла людина).
— Який був молодший брат – Авель? Знайдіть у легенді рядки, де сказано про Авеля. Як це показано на малюнку? (Авель веселий, добрий, грає на сопілці, біля нього пташки).
— Які почуття у вас викликали поведінка і характер Авеля?
— Як Каїн ставився до свого брата? Який злочин він вчинив?
6. Повторне читання легенди.
Мовчазне читання.
Вибіркове читання.
— Прочитати частину легенди, де сказано про те, як брати розпалювали вогонь.
— Прочитати те, що стосується заздрощів Каїна.
— У чому був переконаний Каїн, вчинивши кривавий злочин? Прочитайте рядки, де про це сказано.
— А хто ж став справжнім свідком братовбивства?
— Яке запитання ставили злочинцю дерева, зірки, птахи, всесвіт? Як говорять про лиху, заздрісну людину?
— Що прославляє і засуджує легенда?
Гра "Небо – земля".
7. Робота над значенням слів, висловів.
— Які слова, вислови вам незрозумілі? Поясніть вислови: "не слухався вогонь злих Каїнових рук" (не горів); "на світ благословилося" (почало світати); "очима косує" (на всі боки озирається); "прокляли" (осипали прокльонами – словами, що виражають різний осуд).
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Бесіда:
— Про кого сьогодні дізналися з легенди "Каїн і Авель"?
— Які риси характеру були у Каїна, а які у Авеля?
— Що вчинив Каїн? Що у легенді засуджується, а що прославляється?
2. Творча робота.
— Прочитайте прислів’я на дошці. Визначіть, до яких частин легенди вони відносяться.
1. Той, хто любить тільки себе, ненавидить людей.
2. З самого початку думай, який буде кінець.
3. Кров людська не водиця, проливати не годиться.
4. Від своєї совісті не втече.
VI. Підсумок уроку
— Сьогодні на уроці ми прочитали біблійну легенду "Каїн і Авель". Автор легенди – народ, який хотів підкреслити, що зло завжди буде покаране. За свої вчинки треба відповідати перед Богом, людьми, своєю совістю.
Народ закликає нас творити добро, нести людям і природі радість щастя, добробут.
VII. Домашнє завдання (диференційоване).
1. Вибрати уривки з легенди, які найбільше вразили, та навчитися переказувати їх близько до тексту.
2. Прочитати останні вісім абзаців легенди і поставити до них запитання.
Конспект уроку читання №3
4(3) клас
Тема уроку: Л.Глібов. Байка "Зозуля й Півень".
Мета уроку: Розширювати знання учнів про творчість Л.Глібова, про жанр байки. Розвивати образність мовлення, виразність читання. Виховувати справедливість, чесність.
Обладнання: портрет Л.Глібова, персонажі байки: Зозуля й Півень, малюнки до байки, читанка 4(3), дошка з записами.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Девіз уроку (на дошці):
Сторінки бережно гортаю, всі тексти швидко я читаю. Читати дуже я люблю і стисло текст перекажу.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
— Яке було домашнє завдання? (Навчитися виразно читати байку Л.Глібова "Вовк і Кіт", вміти читати в особах).
Читання байки учнями – конкурс на виразне читання.
Читання байки в особах.
— Хто найкраще прочитав? Чим сподобалося читання?
— Чого Вовк забіг у село? Від кого він хотів сховатися?
— Чому жодна порада Кота не підходила Вовкові?
— Що в поведінці Вовка особливо засуджується? Яка головна думка байки? Як ви розумієте прислів’я "Що посіяв, те й пожнеш"?
(Виставлення оцінок учням, кожна оцінка мотивується).
ІІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
— Діти, хто з вас пам’ятає, що таке байка? (Коротке оповідання чи вірш із повчальним висновком).
— На минулому уроці ви ознайомилися, а на сьогодні навчилися виразно читати байку "Вовк і Кіт". Хто автор цієї байки?
— Що ви знаєте про Леоніда Глібова?
— Перед вами портрет байкаря. Подивіться на дошку. Що означають числа?
Леонід Глібов (1827-1893), с.Веселий Поділ.
(Підсумовую відповіді учнів).
— Видатний український письменник Леонід Глібов народився в с.Веселий Поділ на Полтавщині, писав вірші, пісні, віршовані загадки, п’єси і байки. Байок Глібов написав аж 107.
— Які байки Глібова ви вже читали? ("Чиж і Голуб", "Коник-стрибунець", "Вовк і Кіт").
— Кого описує автор у образі тварин? (Під образами тварин автор розуміє людей).
— Для чого пишуть байки? (У байках висміюють все лихе, щоб люди не робили так).
— А тепер відгадайте загадки:
Ку-ку, ку-ку! – кричу я в лісі,
На зріст маленька, свитка сіренька.
(Зозуля).
(Показую малюнок)
Двійчаста і розгониста хода,
Іде – як цар до трона,
На голові – корона.
(Півень)
(Показую малюнок),
ІV. Повідомлення теми і мети уроку.
— Сьогодні ми ознайомимося з байкою "Зозуля і Півень", яку написав Л.Глібов, і навчимося виразно читати її.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Підготовка учнів до сприймання твору.
— Діти, чи розумієте ви значення слова "підлесливий"? (Це людина, яка хоче вислужитись, показати себе надто відданим, говорить у вічі одне, а має на думці інше; це людина, яка хоче піддобритись до когось і за це його слухає, вихваляє).
— Отже, підлеслива людина, це та, яка догоджає кому-небудь надмірно, незаслужено, вихваляє когось, щоб піддобритися. Сьогодні ми ознайомимось із значенням цього слова, прочитавши байку "Зозуля і Півень".
— А чи чули ви, як "співає" півень, зозуля? (Вони не співають. Півень кукурікає, а зозуля кує).
— А що роблять солов’ї, синички? (Соловейко виспівує гарні мелодії травневими ночами. У народі кажуть про тих, хто гарно співає, виспівує, як соловейко").
2. Перше читання твору.
Читаю байку "Зозуля й Півень".
— А зараз ви будете читати байку, але спочатку потрібно навчитися правильно читати слова, які зустрінуться у нашій байці.
Словникова робота.
На дошці слова:
Жалібненько, пшениченька, мерщій, безталанне, знічев’я,
Самостійне мовчазне читання байки.
Прочитайте байку про себе і скажіть:
— За що хвалили одні одного Півень і Зозуля?
— Чи відвертими, справедливими були ці вихваляння?
3. Повторне читання байки.
Читання байки вголос.
4. Робота над ідейним спрямуванням тексту.
— Якими ви уявляєте собі Півня і Зозулю? За що вони хвалили одне одного? Якими були ці вихваляння? (Нещирі, несправедливі вихваляння).
— Знайдіть у байці і прочитайте слова, в яких передано головну думку твору.
— Як ви розумієте прислів’я "Рука, як кажуть, руку миє"?
— Запам’ятайте це прислів’я і користуйтесь ним при нагоді у своєму житті.
Фізкультхвилинка
Лапки в боки, вгору вушка,
Скачуть білочки-подружки.
1, 2, 3, 4, 5 –
По гілках вони летять.
Кожен ранок на галяві
Роблять білки вільні вправи.
1, 2, 3, 4, 5 –
Люблять білочки стрибать.
5. Аналіз зображувальних засобів.
— Як звертаються тут дійові особи один до одного? Прочитайте, як Півень вихваляє спів Зозулі.
— Прочитайте відповідь Зозулі. З чим вона порівнює спів Півня?
(Зіронько моя, куме, голубонько, кралечко моя, братику – ласкаві і доброзичливі звертання).
— Якими словами вони характеризують "спів" один одного?
(Веселенько, жалібненько, тонесенький, милесенький голосочок – знову дуже ласкаво).
— Чи свідчать ці вихваляння про наявність голосу в Зозулі чи Півня? Про їхній гарний спів? Чому автор вибрав ці слова, а не інші, які характеризують дійсно гарний спів? (Тому, що нічого такого про їхній спів не можна сказати).
— Про що говорить автор таким чином? (Про підлесливість, нещирість персонажів).
— Як автор доводить це? (Порівняннями: виспівуєш, наче жар-птиця, як соловей).
— Чи можна порівняти Півня з жар-птицею, а Зозулю з соловейком? Чи справедливі ці оцінки? (Ні).
— Чиїми словами автор передає правду в байці? (Словами горобця і автора).
— Які негативні риси зображені автором у байці? (Нещирість, улесливість, що принижують гідність людини).
— Які почуття висловив автор у байці? (Незадоволення, обурення).
6. Робота над виразністю читання байки.
— Як потрібно читати (з якою інтонацією) вихваляння Зозулі і Півня? (Нещиро, підлесливо). А як слова горобця? (Голосно, передаючи правду). Слова автора?
7. Читання байки в особах.
— Що потрібно, що прочитати цю байку в особах?
— Скільки осіб треба для читання байки? Хто саме? (Зозуля, Півень, Горобець, автор).
VI. Підсумок уроку.
— Що сьогодні нового дізналися на уроці?
— Яку байку прочитали?
— Яка головна думка байки?
— Яке прислів’я зустрічається в байці?
— Як ви його розумієте?
VII. Домашнє завдання.
— Навчитися виразно читати байку Л.Глібова "Зозуля і Півень". Підготуватись читати в особах. Хто має бажання і вміє гарно малювати, може створити малюнок до байки.
Використана література
1. Дорошенко С.І. Методика викладання української мови. – К., 1989.
2. Дорошенко С.І. Методика викладання української мови. – К., 1992.
3. Скіпакевич О.В. Легенди й перекази на уроках читання. Початкова школа. — №1, 1992.
4. Скіпакевич О.В. Ознайомлення з ліричним віршем на уроках читання. Початкова школа. — №4, 1996.
5. Скіпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст. Початкова школа. — №12, 1996.
6. Жовнір-Коструба С., Жовнір-Іватьо Н., Жовнір О. Читання і розвиток мовлення. Початкова школа. — №9, 1998.
7. Мартиненко В., Присяжнюк Н. Орієнтовний календарний план з читання для 2(1), 3(2), 4(3) класів. Початкова школа. — №10, 1998.
8. Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість. Початкова школа.