с. Сарники Рогатинського району. Народився в сім'ї священика. 17-літнім юнаком взяв участь у листопадовому зриві 1918 року у Львові, а потім у складі 8-ї бригади УПА пережив усі воєнні злигодні. У 1922 році закінчив Бережанську гімназію, виїхав до Відня на медичні студії. У лютому 1929 року закінчив Віденський університет, після нострифікації диплома відкрив приватну лікарську практику в с. Букачівцях біля Ждорова. Наприкінці другої світової війни виїхав до Відня, а потім до Ляндека, де працював лікарем у таборі для переселенців.
Онуфрик Петро – 1899 року с.Пукове Рогатинського повіту. Середню освіту здобув у приватній гімназії в Рогатині. Після війни закінчив медичні студії в Празі, де брав активну участь у студентському житті. Повернувшись у Галичину, нострифікував диплом і відкрив приватну лікарську практику у Рогатині. В роки другої світової війни став головним лікарем Рогатинської лікарні. Наприкінці війни виїхав на Захід, працював у британській зоні окупації Німеччини. Звідти емігрував до США. Помер від інфаркту міокарда.
Сайкевич Михайло – 1910, Бурштин Рогатинського повіту – лікар, громадській діяч. Закінчив Українську Академічну гімназію у Львові. після повернення до Львова спеціалізувався з рентгенології у "Народній лічниці", а згодом працював рентгенологом в університетській клініці.
Юзич Володимир – лікар, громадський діяч.
Яворській Теофіль – лікар, працював військовим лікарем.
Використана література:
> "Українські лікарі Прикарпаття".
> "Перевал" – літературно-художній і політичний журнал.
> "Історія міст і сіл Івано-Франківської області".