Усе це призводить до трагічної розв'язки: доведена до відчаю, усвідомлюючи, що коханий Іван не зрозуміє її зради і не пробачить їй, Марія накладає на себе руки, таким чином вдавшись до одного з найстрашніших християнських гріхів. Отже, протягом твору ми маємо можливість простежити весь "шлях" духовного руйнування особистості, замислитись над морально-філософськими проблемами драми, їх актуальністю для сьогодення.
Драматургія Винниченка вирізняється гостротою проблем, глибиною психологічних екскурсів, відсутністю шаблонності, образним мисленням, неореалістичними тенденціями, модерном, символізмом, "новими горизонтами" і "обріями", з яких глядач має змогу проникати в глибини світу підсвідомості. Дійсно, Володимир Винниченко займає виняткове місце в українській літературі і, особливо, в^ історії української драматургії, українського модерного театру. Його твори значною мірою сприяли модернізації тогочасного українського т.еатру, виведенню його на європейський рівень. Драми В. Винниченка відіграли важливу роль у культурному відродженні українського народу. Своєю формою і своїм змістом вони відтворювали своєрідну національну новаторську драматургію в дусі новітніх течій європейської драми — драм Ібсена, А. Чехова, М. Метерлінка, К. Гауптмана, А. Стрінд-берга. Драматург прагнув європеїзувати український театр, тобто "надати йому філософської глибини, гостроти морально-етичних колізій, динамізувати дію...". Кожна п'єса Володимира Винниченка приховує в собі загадку, яку неможливо розгадати, "розшифрувати код" до кінця. Тому в кожного, хто всерйоз замислиться над суттю п'єс Винниченка, виникне власне сприйняття їх.
Нині Винниченко широко й глибоко входить у культурне сьогодення незалежної України. Його твори пробуджують національну свідомість. Політик, письменник, художник, він ще має розкритися рідному народові різнобарвними гранями свого великого таланту.
ОСНОВНІ ТВОРИ:
Збірка "Краса і сила", романи "Заповіт батьків" "Записки кирпатого Мефістофеля", "Слово за тобою, Сталіне'" перший український науково-фантастичний утопічний роман "Сонячна машина", драми "Великий молох", "Чорна Пантера і Білий Ведмідь", "Брехня", "Між двох сил", "Гріх".
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
1. Бойко Ю. Драма "Між двох сил" В. Винниченка як відображення української національної революції //Бойко Ю Вибрані праці.— К., 1992.
2. Гнідан О., Дем'янівська Л. Володимир Винниченко: Життя, діяльність, творчість — К 1996
3. Гречанюк С Володимир Винниченко: доба і доля // Гречанюк. С На тлі ХІХ століття — К 1990.
4. Дзеверін І. Про В. Винниченка та його ранню прозу // Винниченко В. Краса і сила — Повісті та оповідання.— К., 1989.
5. Жулинський М. Володимир Винниченко//Слово і доля. — К., 2002.
6. Історія української літератури XX століття. У 2 кн. Кн. і/За ред. В.Г. Дончика. — К 1993.
7. Мороз Л. "Сто рівноцінних правд": Парадокси драматургії В. Винниченка. — К.. 1994.