Улас Самчук – письменник, редактор, публіцист

Реферат

Сторінка 2 з 2

У 1937 році з ініціативи Євгена Коновальця була створена культурна референтура проводу українських націоналістів на чолі з Олегом Ольжичем. Центром Культурної референтури стала Прага, а однією з головних установ — Секція митців, письменників і журналістів, де головував Самчук.

Феномен літератора й публіциста Уласа Самчука досі загадковий. Адже, по суті, жодного вишого навчального закладу він так і не зміг закінчити. Але його розуму, мисленню, знанню світової літератури можуть позаздрити навіть випускники Сорбонни та Американських університетів. Кожну науку Улас Самчук опановував без вчителів, самотужки. Він володів бездоганно німецькою, польською, чеською, російською, менше французькою мовами.

Його жоден вуз не вчив "на письменника" і "на журналіста", але він досяг впродовж свого нелегкого й довгого творчого життя вершин світового письменства та публіцистики. "З його талантом він міг стати дуже легко письменником, не менш великим, німецьким, чеським, польським чи навіть українським з чужою тематикою. Але він лишився вірним народові й землі, звідки взяв своє фізичне, духовне й національне коріння. Всі його твори написані українською мовою, всі мають українську тематику". [15]

Після Другої світової війни Улас Самчук пише чимало літератрнних полотен, зокрема: трилогія "Ост" ("Морозів хутір", "Темнота", "Втеча від себе"), "Юність Василя Шеремети", "Чого не гоїть огонь", "На твердій землі", "Планета Ді-Пі", "Слідами піонерів", "На білому коні", "На коні вороному", "П'ять по дванадцятій" та інші. Загалом, як стверджує Андрій Жив'юк, "20 книжкових видань... ставлять Уласа Самчука в ряд найвизначніших українських прозаїків". [16]

Література

1. Білоус-Гарасевич Марія. Ми не розлучались з тобою, Україно. — GRAPHE — 3407 Caniff, Detroit, Michigan. — U.S.A., 1998, — С. 126.

2. Білоус-Гарасевич Марія. Названа книжка. — С. 126.

3. Поліщук Ярослав. Література рідного краю. — Рівне, 1993 // Син Волині, громадянин світу (Улас Самчук), — С. 41.

4. Самчук У. На білому коні: Спомини і враження. — Нью-Йорк-Мюнхен, 1965, — С. 224.

5. Самчук У. На білому коні: Спомини і враження. — Нью-Йорк-Мюнхен, 1965, — С. 146.

6. Самчук У. П'ять по дванадцятій: записки на бігу. — Буенос-Айрес, 1954, — С. 216-217.

7. Білоус-Гарасевич Марія. Названа книжка. — С. 26.

8. Самчук Улас. Мій Бреслав: уривок зі споминів "Моя границя" // Слово. — ЗБ. 10. — Едмонтон, 1983, — С. 386.

9. Самчук Улас. Мій Бреслав: уривок зі споминів "Моя границя" // Слово. — ЗБ.

1 2