Його самого згодом назвуть батьком американської пролетарської літератури. "Він виведе літературу з великосвітського салону... на кухню — там вона, можливо, і буде інколи попахувати, зате принаймні життям", — писав про Д. Лондона неперевершений майстер біографічного жанру Ірвін Стоун, палкий шанувальник письменника і автор найкращої книги про нього.
З Джеком Лондоном народився новий напрям в американській літературі, який можна окреслити словосполученням "романтичний реалізм", а його повісті і романи "Поклик предків", "Морський вовк", "Мартін Іден", "Залізна п'ята", "Місячна Долина", "Міжзоряний блукач" та ще сотня блискучих оповідань на додачу прикрасили вічнозелений сад світового письменства. Своє творче кредо Д.Лондон визначав так: "Не розповідайте читачеві. Ні в якому разі. Нізащо... Читачеві не потрібні ваші дисертації.., ваші спостереження, ваші знання як такі, ваші думки і ваші ідеї — ні, вкладіть все своє в розповіді героїв, в історії, а самі станьте збоку".
Повернувши з поїздки в Англію, Джек Лондон обмірковує нові речі. Насамперед йому хочеться написати невелику розповідь про собаку. Він сідає за роботу і за місяць закінчує не оповідання, а повість, яка одержала назву "Поклик предків".
Це історія собаки по кличці Бек — широкогрудого пса з довгою вовною і білими іклами, у якому, минуле стулялося із сьогоденням, і, як могутній ритм вічності, голосу минулого і сьогодення звучали в ньому поперемінно. — це були як відливи і припливи, як зміна часів року".
Історія здичавіння Бека, його відходу від людини у вовчу зграю написана просто і нехитромудро й у той же час з тим дійсним художнім бачення, що є характерним кращим речам Лондона.
Повість одразу ж прийняв самий масовий у Сполучених Штатах журнал "Сатердей івнінг пост" ("Вечірня суботня пошта"). Помітимо в скобках. що видання це проіснувало до початку сімдесятих років нашого століття і лише кілька років тому назад припинило своє існування.
На початку ж століття журнал був у зеніті своєї могутності, задавав тон серед численних літературних журналів. "Заклик предків" був першим твором Лондона, опублікованим на його сторінках.
Отриманий гонорар перевершив всі очікування письменника. Випущений окремою книгою перший тираж повісті розійшовся за один день, і її автор вкусив насолоду і сп'яніння від слави.
Американська критика високо оцінила повість. Дуже сувора у своїх оцінках газета "Нью-Йорк сан" назвала її "дивно зробленим твором, книгою, про яку ми ще довго будемо чути". Інші органи друку відразу ж прирахували повість до американських класичних творів; деякі критики написали, що "Поклик предків" так само гарний, як краща з речей Кіплінга. По тим часам це вважалося вищою похвалою. Професора англійської літератури Каліфорнійського університету включили повість у число обов'язкових для читання творів. Одним словом, успіх автора був повним.
Дж.Лондон раніше за інших почув той "поклик предків", який сьогодні спонукує жителів над міру розпластавшихся столиць на вутлих суденцях перетинати океани, старанно вишукувати ще збережені подекуди на карті "нецивілізовані" куточки, підніматися на гірські піки по небезпечним, ще ніким не пройденим траверсам. Прагнути хоча б штучно відновити природну близькість до природи, втрата якої, як з'ясувалося, не компенсується ніякими, навіть самими приголомшуючими досягненнями технічного прогресу.
Список використаної літератури
1. Быков А.И. По следам Джека Лондона. — Москва, 1983.
2. Всесвітня література. В іменах і творах. — К., 1999.
3. Зверев А. Джек Лондон избранное. — Санкт-Петербург, 1985.
4. Сашарин Р.С. Рассказы Джека Лондона. — Москва, 1991.
5. Федунова Г.П. Джек Лондон художественная литература. — Москва, 1984.
6. Якименко В.І. Твори Свіфта — як загадка чи розгадка сучасності? — Харків, 1996.