Пристрасть, породжена міркуванням про самого себе, знову стає "афектом", лихоманкою, фанатичною спрагою діяльності. От чому епілог "Государя" не є щось зовнішнє, "нав'язане" із боку, риторичне; він повинний бути витлумачений як необхідний елемент твору, навіть як такий елемент, що проливає яскраве світло на весь твір і надає йому вид політичного маніфесту".
ЛІТЕРАТУРА.
1. Баткин. Итальянское возрождение в поисках индивидуальности, — М., 1989
2. Ліндсей Д.Короткая історія культури. — К., 1995
3. Макіавелі Н. Избранное. — М., 1999
4. Українська та зарубіжна культура. — К.,1999
5. Хлодовский Р. О Николо Макіавелі, секретаре Флорентийской республики, гуманисте, историке, — М., 1999