Гете Йоганн Вольфганг — Фауст (скорочено)

Трагедія
Твір починається ліричною присвятою. Поет з сумом згадує про безповоротні часи юності, коли він задумав писати свою поему. Він присвячує вступ до поеми рідним і друзям своєї юності, тим, хто вже помер чи знаходиться далеко: "Ви знов зі мною, марива туманні, що в юності давно вже промайнули". Поет з вдячністю згадує "всіх тих, хто жив того яскравого полудня".
Після "Присвяти" йде "Театральний вступ", безпосередньо не пов'язаний з сюжетом поеми.