Розлилися води на чотири броди.
Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке.
Що в першому броді зозуленька кує,
Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке.
А в другому броді щука-риба грає,
Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке.
А в третьому броді соловей щебече,
Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке.
А в четвертому броді дівчинонька плаче,
Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке.
Зозуленька кує, бо літечко чує,
Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке.
Риба-щука грає, кригу розбиває,
Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке.
Соловей щебече, травиченьку кличе,
Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке.
Дівчинонька плаче, бо нелюба бачить,
Ой мати, лихо знати, за нелюбом жити.