Ой у полі нивка,
Кругом материнка...
Там дівчина жито жала,
Гарна чорнобривка.
Жала ж вона, жала,
Сіла спочивати,
їхав козак з України,
Мусив шапку зняти.
Мусив шапку зняти,
— День добрий, — сказати, —
Помагай Біг, дівча моє,
Тобі жито жати!
А дівчина стала,
Йому одказала —
Вона ж йому одказала —
Серденьком назвала.'
А вже цяя слава
По всім світі стала,
Що дівчина козаченька
Серденьком назвала.
А вже ж тая слава
По всім городочку,
Що дівчина козакові
Вишила сорочку.