— Дівчино кохана, здорова була!
Чи вже ж ти, серденько, мене забула?
— Забула, забула, голубе сивий!
Чом же ти, мій милий, не справедливий?
Відкіль ти приїхав, бог тебе знає,
А моє серденько тебе кохає.
Кохає, не знає, чий же ти будеш;
Може, ти, серденько, мене забудеш.
— Дівчино кохана, нащо питаєш?
Хіба ти серденька мого не знаєш?
Я тебе люблю, любити вік буду
І тебе, дружино, не позабуду.
І в тебе, і в мене карії очі,
Ходімо до попа темної ночі;
Нехай нам... нехай нам що-небудь скаже
Біленьким рушничком рученьки зв'яже.
І в тебе, і в мене карії очі,
Ходімо до попа посеред ночі;
Нехай нам... нехай нам зв'яже піп руки,
Щоб не було нам більше розлуки.