Гетьман Хмельницький, відчуваючи свою близьку кончину, зібрав нараду і, звітувавши про стан справ, попросив бути дружними та одностайними. Подякував за те, як його шанували, і сказав, що треба обрати нового гетьмана ще за його життя, щоб він передав усі знаки влади, клейноди та печатку, поділився деякими таємницями та дав корисні поради. Вказав на кількох полковників, які, на його думку, могли б прийняти гетьманство.
Всі були в печалі і сказали, що вони нікого не хочуть у гетьмани, як його сина Юрія Хмельниченка, — хай унаслідує славу батьківську. Богдан Хмельницький заперечував, говорив, що син його ще молодий для цього, але товариство наполягало.
Гетьман, запросивши до себе Юрія, передав йому владу і попросив служити вітчизні вірою й правдою, як це робив він. Громаді ж сказав підтримувати молодого обранця, давати добрі поради, бути завжди мужніми, як і їхні предки-слов’яни.
Юрія Хмельницького привітали з усіма військовими почестями Провівши ще одну нараду, Богдан Хмельницький пішов із життя. Журба була в усіх невимовна. Поховали гетьмана у власному містечку Суботові.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)
Невідомий автор звеличує гетьмана Богдана Хмельницького, під проводом якого здобуто багато славних перемог для України. Він показує його самовідданість, чесність, любов до батьківщини, про яку він дбав до останньої хвилини життя.