Що ж ти, весно, принесла?
— Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Хай вродиться житечко,
Ще й озимая пшениця,
І усякая пашниця.
Весна красна.
Що ж ти нам принесла?
— Коробочку з веретенцями (1),
І скринечку з червінцями (2).
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
Малим дітям по яблучку,
А дівчатам по віночку,
А хлопчатам по батожку.
Ой весна, весна — днем красна.
Що ти нам, весно, принесла?
— Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко,
А вам, дівчата, по вінку
З хрещатого барвінку,
А вам, парубки, по кийку —
Гоніте товар (3) на гірку,
А вам, бабусі, по ціпку —
Попід хатами ходити.
Малих діточок глядіти.
Ой весна, весна, ти красна,
Що ти, весно, нам принесла? —
Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко.
Ще й зеленую травицю
І холодную водицю.
Принесла я вам ягнятко,
Ще й маленькеє телятко.
(1) Веретенце (веретено) — ручне знаряддя для прядіння.
(2) Червінець — золота монета в Росії. Використовувалася з XVIII ст.
(3) Товар — велика рогата худоба.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)
Веснянка "Ой весна, весна — днем красна..." побудована у традиційній формі запитання — відповіді, кожна строфа повторюється. Весна — пора пробудження, оновлення, для кожного вони має свої подарунки — і дідам та бабам, і малим дітям, і дівчаткам та хлопчикам-пастушкам. Весна "красна" — тобто красива. Навесні народжується худоба — телятка, ягнятка, козенятка, виводяться домашні птахи. І це дуже важливо для селянського добробуту. Тому й славить народна пісня весну за її дарунки.