(Златоструй //Древняя Русь X—ХIIІ веков.— М.: Молодая гвардия. 1990)
Лагідне слово розрушить гнів.
З одних вуст виходить і благословення і прокляття.
Краще ногами спіткнутися, ніж язиком.
Лютий кінь вуздою стримується, а раптовий гнів розумом стримується.
Корінь навчання гіркий, а плід — солодкий.
Небесного прагнеш, не звідавши земного.
Ні птаха випущеного не можеш скоро спіймати, ні слова, що з уст вилетіло, повернути не можеш.
Не сип бісер перед свиньми.
Коли вчиш, то вчи прикладом (ділом), а не словом.
Ні в риб голосу, ні в непокараних добрих справ не шукай.
Ні хворого не може вилікувати золоте ліжко, ні бездумному (дурному) не на користь слава і багатство.
Краще двічі послухати, аніж раз сказати.
Той, хто копає яму під ближнім своїм — упаде в неї сам. Ліпше мале майно, добуте правдою, аніж неправедне велике багатство.
Краще овочева страва, запропонована з любов'ю й прихильністю, ніж телятина — з ворожістю.
Не поминай старого друга, адже новий не буде схожим на нього. Золото вогнем випробовується, а друг — життєвими напастями.
У друзі вибирай не того, хто люб'язний з тобою, хто з тобою погоджується, а суворого порадника, який користь для тебе шукає й противиться твоїм необдуманим словам.
Всім догоджати — зло.
Не варто доручати чужих тому, хто втік від своїх.