Гомін, гомін по діброві
Гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває,
Мати сина проганяє:
"Іди, сину, геть від мене —
Нехай тебе турки візьмуть!"
"Мене, нене, турки знають —
Мене кіньми наділлють!
Гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває,
Мати сина проганяє:
"Іди, сину, геть від мене —
Нехай тебе турки візьмуть!"
"Мене, нене, турки знають —
Мене кіньми наділлють!
Ой на горі та женці жнуть,
А попід горою,
Попід зеленою,
Козаки йдуть.
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Козаки йдуть.
Ой у степу криниченька,
З неї вода протікає. (2)
Гей, там чумак сиві воли пасе
Та з криниці напуває.
Воли ревуть, води не п’ють.
Бо в Крим доріженьку чують. (2)
Ой Бог знає, та Бог і відає.
Стоїть явір над водою,
В воду похилився;
На козака незгодонька.
Козак зажурився.
Не хилися, явороньку.
Ще ти зелененький!
Не журися, козаченьку.