Мені дуже сподобалися слов'янські та давньокитайські міфи. У міфі про Прадуб розповідається, що таке Вирій. А то бабуся каже: "Полетіли пташки у вирій", а я не знаю, що це таке. Виявляється, коли виросло розкішне й могутнє Першодерево, то на його крислатому гіллі розцвіли плоди невмирущі, а довкола стало світло й весело — так і з'явився Вирій, який створив Сокіл. Це було місце, звідки пішло творення світу.
А ще про Білобога й Чорнобога цікавий міф. Жаль тільки, що, виявляється, Добра не може бути без Зла, а Правди без Кривди. Так із самого початку світу створив Сокіл-Рід, тому що "інакше — не знатимуть, що таке Життя".
У давньокитайському міфі про Паньгу теж говориться про створення світу. Цей велетень створив небо та багато тисячоліть працював, щоб небо й Земля не зійшлися разом, а коли помер, то усі частинки його тіла стали чимось важливим: дощем, росою, горами, дорогами, ріками. Паньгу віддав себе, щоб світ був багатим і прекрасним.