Мені дуже сподобалася казка "Пані Метелиця", і все в ній здається правдивим. Спочатку мені було жаль пасербицю, бо вона багато працювала, й ніхто її не жалів. Потім, у кінці казки, жаль рідну доньку вдови. Рідна донька була гидка й ледаща, а потім ще й облита смолою. Тепер вона ніколи не відмиється.
У казці є багато правдивого. Наприклад, якщо людина працює, то її люблять, поважають, і вона має багатство. А якщо будеш багатим, але нічого не будеш робити, то все навколо стане бридким і неохайним та вийде:
Кукуріку, кукуріку!
Наша ледащиця йде,
що брудна до віку!
Усі з брудного й ледащого сміються. А ще у вдови та її рідної доньки недобре серце. І тому їх не жаль. Пасербиця багато працює. Вона і хліб не полінувалася дістати з печі, і яблуньку обтрусила, і подушки збивала так, що по всьому світові сніг летів. За свої гарні справи вона отримала гарну винагороду. Це справедливо й чесно. Коли вивчиш урок, тоді маєш 12 балів, а якщо полінувався, нічого не зробив, то й отримуєш одиницю. "Без труда немає й плода" — і це правда.