Мені було дуже цікаво вивчати перший розділ нашого підручника. Разом із Сашком, Софійкою та Мудрим Папугою ми мандрували по чарівному Саду Зарубіжної Літератури. Спочатку ми потрапили в куточок "Перлини народної мудрості". Чого тут тільки не було! І прислів'я, і приказки, і забавки, і дражнилки. Мудрий Папуга пояснював, що фольклор у перекладі з англійської означає "народна мудрість". Ми із Софійкою думали, що всі люди зібралися колись разом і склали пісню, казку, легенду. А Мудрий Папуга пояснив, що це не так. Люди переказували один одному те, що сподобалося. Хтось додавав щось нове від себе. Так і виходило, що перекази ставали народними.
У своєму зошиті (точніше, на форзаці) я теж створюю Сад Улюблених творів. Тут уже посаджене дерево Прислів'я. На гілочках його написані прислів'я, а на стовбурі найголовніший вислів: "Усе велике починається з малого". Далі в мене росте охайний кущик Приказка. Я його підстригаю. Бо приказка — це скорочений вислів.
На уроках літератури мені дуже сподобалося вигадувати різні історії, складати казки, перекладати приказки з англійської
на українську мову. Особливо мені сподобалося вигадувати казки. Я хочу вирости і, як брати Грімм, також збирати й записувати казки, які знають люди. А ще більше мені хочеться писати казки, як це робили Пушкін, Андерсен, Шарль Перро. Тому найбільше дерево в моєму садку — це дерево Казка.
Казок я знаю дуже багато. Тому я посаджу ще одне маленьке дерево — Власна казка. Я буду рости, і разом зі мною буде рости моє дерево. Чим більше казок я напишу, тим більшим воно виросте.
Мудрий Папуга правий у тому, що народна мудрість — це справжні скарби, коштовності народів світу. І я дякую усім, хто показав мені цей красивий Фольклорний Сад.