Крапля крови

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

Людське життя... Воно як свічка: дмухнув вітер, і — вгасла. Тільки ж одна од першої до останньої хвилини присвічувала людям до праці, побіля неї майстрували колиску, розчісували косу, писали вірші. Інша підпалила сусідові стріху. А ще інша — прокуріла десь у глухім кутку і здиміла, не віддавши нікому жодного променя.
Та найболючіше, коли вона гасне, ледве встигнувши розгорітись. Як ось ця.