Суддя Гарбуз

Олександр Кониський

Сторінка 2 з 2

Отсі "владенія" в Америці продали 7 і добре зробили... А Ташкента не продамо; на нього купця не знайдемо; кому його треба... Он прочитай, що пише Щедрін...8

— Щедрін жартує...

— Нехай собі й жартує, а все ж з чогось він да взяв... І почав Сила ганьбити. Особливо допікав він ганьбою людям

помершим уже або дуже далеким: згадав і Наполеона з Седаном 9, і Бісмарка з Лотарінгією 10, і Базена 11 з Мецом...12 пробрав і папу бідолашного, і Гербста 13, але японського мікадо похвалив, а Гарібальді14 наградив епітетом "лежебока"; чому, каже, він досі не рушає одібрать Трієст? Тому, що лінощі не дають...

Завзято розбалакався Сила! Я отеє переб'ю його річ, скажу: "Тривай! Чого ти ченчикуєш до Трієста та Рима; обернися да подивись ближче; згадай, що й на Січі мудрий німець картопельку садить 15..." Так де! Сила про наші хатні справи і слухать не хоче.

Невдовзі приїхав мій сусіда, піп Гречка. Розмова перемінилася. Отець Василій — своїм звичаєм — заходився зараз бідкуватися про своє убожество, зв'язуючи його з "упадком віри вообще".

— Віри в народі поменшало; штунда заводиться... народ одбився од церкви, служителів її не шанує, акафістів не наймає; сорокоустів не править; за вінчання, наче на глум, дає "трьошника", а є й такі, що й до сповіді не ходять... Яка сьому причина?.. Еге! А без віри, без благочестія усі погибнемо!..

Сила глумливо потурає попові і звертає річ на Калька 16, на Ледоховського 17... говорив він, говорив, говорив багацько; нарешті накинувся на Вільгельма; що він нівечить Познань-щину 18... Потім перевів бесіду на демократію, на соціалізм, на Бебеля 19 та як утне:

— Ніколи сонце не сходило з заходу, і не зійде звідтіль довіку; отак і сонце побиту економічного: коли судилося йому зійти, коли засяє світ справедливості, дак не звідкіль більш, як зі сходу, з Росії...

— Може... а проте Іркутськ, Якутськ ще більш на схід...

— Говори!.. Ти зауваж на те, що тільки у нас і єдине у нас на цілу Європу усі реформи заложені і закладаються на певному грунті демократичному.

Я подивився на долівку; жінка моя, слухаючи Силину бесіду, дивилася у вікно на курчат та на город, щоб не заскочило туди теля, а отець Василій гладив свою широку бороду та щось шепотів; судячи по тому, як двигтіли у нього пружки губ, мені здалося, що він шепотів: "Аще возьму крила і полечу в послєднія моря..."

— А по-твоєму, не так? — спитав мене Сила.

— По-моєму, час би вже "хліб наш насущний...".

— Зараз, зараз, я вже казала Опанасові, щоб давав борщ— промовила жінка.

Сила запалив люльку і знов за демократію, вже за робочих.

— Тепер,— каже,— скрізь по світах робоче питання на черзі, воно переверне догори дном усю Європу, а нас мине, бо у нас нема і не буде робочого пролетаріату; наш народ забезпечений земельними наділами; наш народ шанує чужу власність; у нас панує не фабричний промисел, а хліборобство; нема у нас жмикрутів-фабрикантів; наше царство — з краю до краю царство мужиче; у нас найбільший аристократ — в душі мужик і рідний брат простого селянина... У нас кожна інтелігентна людина радо запоможе мужикові; ми не вміємо, не в наших звичаях експлуатувати працю темного мужика...

— Ось, ну, Сило, по чарці перед борщем...

— Зараз, дякую... От тільки ще одно слово: задля нас мужикова праця святощі... Чи так, батюшка, отче Василю?

— Мужик — гадина; ні страху, ні віри у нього нема,— відповів батюшка.

А я згадав собі як у Сили "закон" і косить, і жне.

— Прошу до столу,— озвалася жінка...

1873, Кам'янка, Прилуцькіого повіту

1 Земство — органи місцевого самоврядування, які були створені її частині губерній європейської частини Російської імперії, а також на Лівобережній І Південній Україні відповідно до земської реформи 1864 р. Земства, діяльність яких повністю була підпорядкована місцевим органам царської влади, займалися господарськими справами, початковою освітою, медичними закладами, шляховим господарством, статистикою.

2 Ф у к і д і д (бл. 460— бл. 400 до н. е.) — давньогрецький історик. Автор "Історії" (у 8-ми кн.), в якій на основі власних спостережень та свідчень очевидців висвітлив події Пелопоннеської війни (431 — 404 до н. е).

3 Ціцерон Марк Туллій (106—43 до н. е.) —давньоримський політичний діяч, оратор, філософ і письменник. Промови Ціцерона на захист республіки вважаються зразками ораторського мистецтва.

В е р г і л і й Марон Публій (70—19 до н. е.) — римський поет. Переробки його поеми "Енеїда" відомі в багатьох літературах світу.

5 ...ч итав я десь, мабуть, у "Московски х"...— Йдеться про газету "Московские ведомости", що виходила в Москві протягом 1756— 1917 рр. 3 1863 р. мала реакційне спрямування.

6 На біс а... здалася нам ота Хів а...— У 1873 р. російські війська вступили на територію Хівинського ханства, внаслідок чого його хан визнав васальну залежність від Росії.

7 ..."в ладенія" в Америці продал и...— Царський уряд у 1867 р. продав Сполученим Штатам Америки за 7,2 млн. доларів Аляску разом з Алеутськими островами, в освоєнні і заселенні яких величезну роль відіграла Росія.

8 Он прочитай, що пише Щедрі н...— Натяк на цикл сатиричних нарисів російського письменника Михайла Євграфовича Салтикова-Щедрі-на (1826—1889) ("Господа ташкентцы", "Что такое ташкентцы?", "Митрофа-ны", "Ташкентцы приготовительного класса"), що протягом 1869—1872 рр. друкувались на сторінках журналу "Отечественные записки", а в 1873 р. вийшли окремою книжкою під загальною назвою "Господа ташкентцы". Приводом для появи цих блискучих сатиричних узагальнень письменника стали події, що відбувалися після оволодіння Росією великих територій у Середній Азії. У Ташкент, завойований Росією 1865 р.,— центр нового Туркестанського губернаторства швидко хлинула орда чиновництва, яке зайнялось відвертим грабуванням місцевого населення, присвоєнням асигнувань, виділених на казенні потреби. Створені Салтиковим-Щедріним сатиричні типи "ташкентців" глибоко відбивають внутрішню суть подібних явищ.

9 ...з гадав і Наполеона з Седано м...— Йдеться про так звану Седанську катастрофу: під час франко-прусської війни 1870—1871 рр. французька армія, оточена в районі Суданської фортеці, де тоді перебував і Наполеон III, змушена була капітулювати.

10 ...Б ісмарка з Лотарінгіє ю...— Одним із наслідків франко-

прусської війни 1870—1871 рр., яка завершилась повною поразкою Франції,

було відторгнення від Франції Лотарінгії і приєднання її до Німеччини.

Ця війна була спровокована і організована міністром-президентом Пруссії

Отто Бісмарком фон Шенгаузеном (1815—1898), який здійснював політику

возз'єднання Німеччини "залізом і кров'ю" під егідою Пруссії.

11 Базен Ашіль Франсуа (1811 —1888) —французький військовий

діяч, маршал Франції. Під час франко-прусської війни 1870—1871 рр. команду-

вав III корпусом, а згодом Рейнською армією. Попавши в оточення, він

здав місто Мец з 173-тисячною армією, за що 1873 р. був засуджений до

смертної кари, пізніше заміненої двадцятилітнім ув'язненням.

12 Мец — одне з найбільших міст Лотарінгії, адміністративний центр

департаменту Мозель.

13 Гербе т Едуард (1820—1892)—австрійський юрист, політичний

діяч, відігравав помітну роль у політичному житті Австрії. Один час був

професором філософії права у Львівському університеті. Як міністр юстиції

Австро-Угорщини (з 1867 р.) домігся відміни арешту за борги і введення

суду присяжних щодо злочинів проти законів про друк. Після смерті йому

встановлено пам'ятник у парламенті.

14 Гарібальді Джузеппе (1807—1882) — італійський революціонер,

керівник національно-визвольного і демократичного руху в Італії.

15 ...н а Січі мудрий німець картопельку садит ь...—

Слова із твору Т. Шевченка "І мертвим, і живим..." (1845).

16 ...звертає річ на Калька...— Очевидно, мається на увазі

Міхал Кайка (1858—1940) —польський поет, журналіст і громадський діяч

на Мазурщині. В останні десятиліття XIX ст. активно виступав на захист

польської мови та проти онімечення в північно-східних польських землях

(Мазурщини), які перебували тоді у складі Прусії.

17Ледоховський Мечислав (1822—1902)—діяч католицької церкви у Польщі. З 1865 р.— архієпископ познанський, у 70-х роках активно виступав за національно-релігійні права поляків у Познаньщині, захопленій Пруссією. З 1873 р. призначений папою примасом Польщі, з 1875 р.— кардинал. У 1876 р. висланий з Німеччини. Перебуваючи в Римі, очолив антинімецьку партію, а в 1892 р. був призначений папою префектом конгрегації по розповсюдженню католицької віри.

18 ...н акинувся на Вільгельма, що він нівечить По-

знаньщину...— На польських землях (Познаньщина), захоплених Прус-

сією в результаті поділів Польщі, активно здійснювалась політика онімечування

польського населення. Таку політику проводив і Вільгельм І (1797—1888),

король Пруссії (1866—1888) та імператор Німеччини (1871—1888).

19 Бебель Август (1840—1913)—діяч німецького і міжнародного

робітничого руху, один із засновників і керівників німецької соціал-демокра-

тичної партії і 2-го Інтернаціоналу.

1 2