Небесна заступниця

Надія Коваленко

Сторінка 8 з 26

Холодний дощ, пронизливий вітер проймав до кісток і Марія попросила допомоги у Всевишнього для свого Сина і Йосифа, адже дитятку ще не сповнилось і двох місяців, а Йосиф був єдиною опорою і надією. Мужня Мати уперше зважилася вжити владу, яку їй надав Бог, і наказала негоді лишити Сина у спокої, а всю лють повернути лише проти неї. Негода втихла, не сміючи наблизитись до Матері й Дитини. Побачивши жертовність своєї Матері, Ісус наказав ангелам допомогти їй захиститись проти стихії. Ангели почули наказ і вибудували накриття, де Святе Сімейство опинилось у теплому затишку. За довгий час виснажливої і важкої дороги Небесні духи не раз готували такий притулок. Всевишній вислухав молитви Пречистої, ангели доставили добрий хліб, овочі, смачні напої, що дуже прислужилося Святій Родині. Згодом всі разом проспівали подячні і хвалебні гімни Господеві.

Опинившись у теплому затишку, Марія розкутала маленького Ісуса, який дуже потерпав, закутаний від холоду, хоч він мужньо витримував важкий шлях. Рідко плакав, незважаючи на сніг і холодний вітер, що дуже дошкуляв малечі. Дитя блаженно усміхалося, насолоджуючись теплом і свободою рухів. На маленькому столику з'явився хліб, овочі, соки.

Не забули і маленького ослика, який у куточку тихо хрумав сіно, ласував зерном, згодом лігу куточку, насолоджуючись відпочинком у теплі.

Нарешті Свята Родина дійшла до перших поселень. Ісус, що спочивав на руках у Матері, підніс очі й руки до Господа, благаючи про рятунок жителів цих місць, яких тримав у полоні диявол. Своєю Божественною владою він вигнав нечисту силу з ідолів, яким поклонялися єгиптяни. У ту ж мить божки в храмах попадали на землю, вівтарі розсипались, а храми розвалились до основ. Після цього серед єгиптян настав великий переполох, ніхто не міг пояснити причини, що ж сталося? Збулись пророкування Єремії, який у свій час був у Єгипті і передбачив такі події.

Жителі сіл і міст радо зустрічали приємних чужинців, вступали з ними у розмови про ті дивні події. Мати Божа не пропускала нагоди просвітити цих людей, що є лише один Бог, якому треба поклонятися. Звістка про дивних мандрівників облетіла навколишні села і міста. Єгиптяни збиралися при дорогах, щоб почути подорожніх. Марія і Йосиф навертали їх до істинного Бога, лікували недужих, виганяли демонів із людських душ. Зупинялись у Мемфісі, Матарієзі, єгипетському Вавилоні.

ЖИТТЯ НА ЧУЖИНІ

Нарешті дорога привела до Геліополіса (тепер Каїр). Втомлені довгою виснажливою дорогою, та сильні духом, зупинились у заїжджому будинку на околиці міста. Господар, почувши про незвичайних мандрівників, радо привітав їх, в окремій кімнаті накрив стіл. Він відчув дивне лагідне світло, що струменіло від цих людей,приносячи втіху і тиху радість. Приніс свіжі фрукти для дитини. Ісус усміхнувся і поблагословив господаря. Пересилюючи себе, господар вийшов з кімнати, хотілось не залишати подорожніх, слухати милі голоси, прислуговувати їм. Після трапези Йосиф запитав господаря чи не знає той, де можна знайти невеликий будинок для сім'ї, поцікавився, чи знайдеться робота для теслі.

Господар радо повів Йосифа показувати мешкання, з ними пішла Свята Марія, несучи на руках Сина. Виходячи, зустріли дівчинку-калічку, яка прибирала посуд, що чемно поклонилась зустрічним. Марія нахилилась над дитиною, поклала руки на її голівку, прошепотіла молитву. Ісус також простягнув ручки до дівчинки. І сталося диво хвора ніжка дитина вирівнялася. Дівчинка вражено дивилася на прибулих, а потім впала перед ними на коліна, цілуючи руки Пресвятій Марії. Господар застиг, спантеличений побаченим. Калічка випросталась, сльози радості залили лице. Вона була небогою господаря, яку той з милості прихистив у своєму домі.

Прийшли до невеличкого,але дуже ошатного будиночка. Перед ним невеликий зелений дворик з крислатою яблунею, перед вікнами кущі троянд і жасмину, в куточку з-під скелі било невелике джерело, наповнюючи двір тихим дзюрчанням. Марія зайшла до будиночка невеликі три скромні кімнатки з циновками на підлозі, три лежанки, таганець для приготування їжі. "Ми тут залишимося", — тихо усміхнулась Марія. Йосиф пішов за речами, а втішена Мати опустилась у подячній молитві за допомогу і великий захист Всевишнього під час дороги. Невже скінчився важкий шлях, холод, голод, піски, піски, піски?..

Відразу кинулась до праці прибрала кімнати, витерла пил, витрусила циновки. Малий Ісус вже намагався ходити, тримаючись за мамину руку. Вийшли у дворик, Хлоп'ятко потяглося до води, заплескало по ній рученятами. Над невеличким видовбаним у скелі басейном піднялись райдужні бризки. Марія витирала сльози розчулення і смутку Малюк ніколи не бачив такої кількості води, лиш подих холодного вітру на шляху та жар розпеченого піску.

Почувся скрип коліс, біля двору зупинилась двоколка. Це господар допоміг Йосифу перевезти речі, бо ослик був надто виснаженим. Внесли нехитрий скарб у хатину, господиня передала кілька горщиків з їжею вареними овочами та рибою, трохи прісних коржів, декілька яблук для Ісуса. Вже назавтра господар запросив Йосифа до праці. Марія спорудила вечерю, і вони вперше після довгої виснажливої подорожі заснули під власним дахом.

Рано-вранці, лиш сонце пробудило землю, Марія тихенько вийшла на подвір'я помолитись. Вона дякувала Небесному Отцю за захист, турботу, велике милосердя. Підійшла до фіртки і побачила жбанок молока, свіжий хліб, овочі. Глянула в дусі і побачила двох жінок, які повертались від їх дому. Вийшов Йосиф, збираючись на працю. Марія нагодувала його, провела і зайшла до кімнати, де на неї чекав син. Радісно простягнув рученята і вони разом вийшли у дворик. Ісус лопотів ноженятами по траві, радісно сміявся, ловлячи сонячні промені. Почалося нове життя.

Заробітків Йосифа не вистачало на утримання родини, тому Марія теж взялась до праці. Уміла ткаля і вишивальниця, поставила під яблунею ткацький верстат і днями над ним не розгинала спини. Біля неї на циновці Ісус, він грається зі своїм взуттям, яке сплела мати, час від часу встає на ніжки, підходить до матері, спирається на її коліна і довго спостерігає як спритно перебирають нитки тонкі мамині пальці.

Як сонце підіб'ється на полудень, Свята Марія несе Синочка в дім, годує, пестить, укладає спати і довго-довго молиться Отцю Небесному за велике щастя бути матір'ю Ісуса.

Подвір'я Марії і Йосифа рідко було порожнім. Ось і зараз у дворик зайшла жінка з хворою дитиною, за нею ще хворі. Марія відклала роботу і гаряче молилась за зцілення прибулих. Раділа, коли хвороби відступали, намагалась нагодувати людей, які приходили здалеку. Слава і добра вість про Святе Сімейство линула від села до міста. У них з'явилися щирі прихильники і друзі, які знаходили в цьому домі розраду і душевний спокій. Були то нелегкі часи, коли сарана спустошувала поля, траплялись громадські заворушення.

Якось Йосиф після роботи сказав Марії, що завтра він з господарем їдуть на базар купити деякі інструменти. Може, й Марія поїде з ними, щоб купити необхідне Ісусику, дещо для господарства, нитки, початки для пряжі. На другий день святе сімейство вирушило на базар. Маленький Ісус на руках у Марії роздивляється довкруг, радісно сміється. Ярмарок вирував, купці із багатьох країн греки, перси, араби, юдеї, римляни пропонували різний товар, барви вбирали очі. Свята Марія купила необхідне, відібрала декілька циновок. Серце Марії потягнулось до жінки, яка продавала барвисті нитки. Вибрала декілька клубків і чомусь звернулась до неї арамейською. Та засіяла привітною усмішкою. Виявилося, що вони земляки. Соломія, так звали жінку, розпитала, де живе Марія, обіцяла завітати до неї в гості. Це була перша ластівка з Галілеї. Соломія часом навідувалася до Марії, приводила земляків, втішала її серце рідною мовою, згадками про рідну землю, таку принадну на чужині.

Багато людей знаходили ліки для душі і тіла в домі Святої Родини. Господь на прохання й молитви Марії обдарував Йосифа новим світлом і силою оздоровлення. На третій рік перебування в Єгипті Йосиф активно допомагав Пресвятій Марії. Він взяв на себе духовне і тілесне лікування чоловіків, тоді як Марія опікувалась жінками і дітьми. Вдячні відвідувачі приносили численні і багаті дари, від яких Цариця Неба ввічливо відмовлялася, хіба що їх можна передати бідним хворим, натомість наділяла тих, хто жертвував, своїм прекрасним рукоділлям.

Маленький Ісус часом ішов у товариство єгипетських дітей і ніс слово великого Бога, яке щиро приймали маленькі друзі. Ці слова глибоко западали в невинні дитячі серця і вели їх при Божому Благословенні до святості й величі.

ДАР ЗЦІЛЕННЯ

Серед численних відвідувачів Марія давно помітила красиву, дуже сумну жінку, яка приносила багаті дари, але нічого не просила. Якось Свята Марія підійшла до цієї жінки і лагідно сказала: "Знаю, у вас велике горе, може, я зумію допомогти?" Жінка тихо заплакала. "Я піду з вами допоможу порятувати донечку." Жінка, яку звали Веста, здивувалася: "Звідки ви знаєте, адже я нікому про це не казала?" Марія сумно усміхнулась: 'Торе матерів єднає нас." І вона покликала Ісуса, що грався з дітьми.

Веста з Марією та Ісусом, який дивився на неї прекрасними осяйними лагідними очима, підійшли до площі. Там на них чекала легка колісниця, запряжена білими кіньми. "Сідайте, шановна пані Маріє, бо це досить далеко". Коні баско рвонули, і за півгодини в'їхали у аристократичні зелені квартали Геліополя. Під'їхали до гарної вілли в глибині саду. Веста йшла попереду, показуючи шлях.

У невеликій спальні лежала бліда дівчинка, тіло якої було покрите страшними виразками, неприємний сморід ударив прибулим у ніздрі. "Хай хлопчик там зачекає, не треба йому бачити ці рани" попросила мати. Та Ісус, якому вже виповнилося сім років, заперечив, і стільки лагідного співпереживання було в ясному погляді, що мати здивувалась. Марія з Ісусом підійшли до хворої, яка тихо стогнала. Марія стала на коліна, посилаючи молитву до Неба, а Ісус поклав рученята на голову дівчини. Минуло хвилин п'ять, і диво, на очах нещасної матері рани почали гоїтися, зник сморід, кімната наповнилася дивними пахощами. Залунала прекрасна музика. Ще мить і хвора звелася з ложа і впала до ніг своїх зцілителів.

5 6 7 8 9 10 11

Інші твори цього автора:

На жаль, інші твори поки що відсутні :(