Фараони

Олексій Коломієць

Сторінка 7 з 8

Починайте, коли зібрали! Ніколи нам...

Входить Олена Устимівна.

У с т и м і в н а. Що за гамір?!

О д а р к а. Не хочуть до кабінету йти!

У с т и м і в н а. Не хочуть?.. (Глянула на чоловіків). Гаразд! Проведемо тут. Приготуйте все, що годиться, це ж збори, розуміти треба!

Г а н н а. Все в польному ажурі.

Чоловіки виносять стіл, стільці. Жінки сідають за столом.

У с т и м і в н а. Ми... керівництво... викликали... вас... представників провідних ділянок... нашого складного колгоспного виробництва... щоб вказати вам...

Т а р а н. Завела патефона.

У с т и м і в н а. Хто там заважає? Коли вас запитають, тоді будете говорити! На чому я зупинилась?

Г а н н а. "Щоб вказати вам..."

У с т и м і в н а. М-гу-у!.. Щоб вказати вам і круто звернути вашу увагу на всі неподобства, які ви починаєте допускати!

О н и с ь к о. Вказуйте, послухаємо!

У с т и м і в н а зупинила погляд на Ониськові, довго дивиться на нього, потім на Уляну, потім обидві на Ониська. Пауза.

У с т и м і в н а. Керівництву стало відомо, що не всі чоловіки сумлінно ставляться до доручених їм ділянок нашого складного...

Г а н н а (підказує). Колгоспного виробництва!

У с т и м і в н а. Взяти, наприклад, Оверка...

О в е р к о. Що я вам, у борщ наплював, що на кожних зборах... молотите?

У л я н а. На роботу виходь! Ніхто тобі й слова не скаже.

Г а н н а. Оштрафувати його карбованців на...

У с т и м і в н а. Оштрафуємо!..

О в е р к о (до дитини). Цить, цить, Кирюшо, то тьотя бека. А твій чоловік, Устимівно, багато трудоднів заробив? От і зараз його немає...

У с т и м і в н а. Давайте говорити без натяків!

О д а р к а. Придержи язика, Оверку!

О в е р к о. Слова не дають сказати!

В с і. Дайте слова!

У с т и м і в н а. Говори!

О в е р к о. Я не ходив на роботу три дні — це так! Але сказать, що прогуляв, — брехня! Велика брехня! Діти в мене, двійко, третій Кирюша, обірвалися. Хотів я їм платтячка пошити. Кроїв, кроїв — вісім метрів ситцю порізав, а от не вийшло! Немає до цього діла хисту.

У с т и м і в н а. Ближче до діла!

В с і ч о ло в і к и . Не перебивайте!

О в е р к о. Коли б ви, члени правління, потурбувалися, щоб у колгоспі була швейна майстерня, то мені б не довелося самому шити...

Г а н н а. Може, тобі цілого комбінату захочеться?..

У л я н а. Відкрий майстерню, забажаєте ще й пекарню...

Т а р а н. Бо таки й треба. Поворуши мозком, бухгалтере, кинь на свою рахівницю. Хазяїн щотижня пече хліб, значить, він або запізниться на роботу, або й зовсім не вийде. В колгоспі п'ятсот дворів. Ось тобі п'ятсот чоловік не вийшло на роботу. А в пекарні працювало б три-чотири! Факт! У сусідів давно так заведено!..

Всі чоловіки підтримують.

У с т и м і в н а. Відхиляєтесь від теми сьогоднішніх зборів, товариші!

О н и с ь к о. Прихиляємось, а не відхиляємось!

К о р н і й (піднімає ціпок). Слова!

У с т и м і в н а. Говори!

К о р н і й. Тут про діло кажуть. Не вважаєте ви нас, чоловіків, за повноправних людей.

Г а н н а. Про бур'янець розкажи, що процвітає на твоїй ділянці!..

К о р н і й. Менше в конторі сиди, бухгалтерія! На поле частіше приходь для профілактики, то побачиш, що (раптом гаркнув)... то не бур'ян, а кукурудза!..

Т а р а н. Правильно! Рубай, Корнію, далі!

У с т и м і в н а. Більше самокритики!

К о р н і й. А я тобі хочу цієї самокритики позичити. Сидиш — не підступи, не підійди, а на полі один трактор бігає, а з того трактора, як з цапа, — ні молока, ні шерсті. Он у зарічанців — шістсот гектарів просапних, як і в нас. Але там усе тракторами обробляють. А ви хочете, щоб оці руки все робили? Я вже розігнутись не можу...

У с т и м і в н а. Попереджаю, висловлюватись конкретніше!

О н и с ь к о. Дай чоловікові слово сказати!

О в е р к о. Не затикайте рота!

К о р н і й. Скажи, Устимівно, для чого тобі купили "Волгу"?

У с т и м і в н а. Для оперативного керівництва.

К о р н і й. І допомагає?

У с т и м і в н а. Аякже!

К о р н і й. То й мені хай техніка допомагає!

В с і. Правильно!

У с т и м і в н а. Відхиляємось від теми.

О н и с ь к о. Зараз прихилимось. Взяти хоч би й ферми. Підвісну дорогу скільки вже будуємо? Електродоїлки поржавіли! Валяються на складі, скоро в утиль пора буде здавати! Дайте мені техніку!..

У с т и м і в н а. Самокритики не чую! Більше самокритики!

Т а р а н. Цокотала сорока пугачеві: і про те, і про се, і про Якова, і про всякого, а він їй у відповідь — "пугу"!

О д а р к а. Я тебе так пугукну дома, дверей не знайдеш!

Т а р а н. Мені вже все одно!

Г р и ц ь к о. Діло чоловіки говорять. Живемо, як нелюди. Взяти, приміром, свиноферму: камінь, цемент, свині наче в карцері сидять... Чого б не зробить, як у Максима Орла?

У л я н а. Бо він орел, а ми синиці. Скільки м'яса здаємо державі?

Г р и ц ь к о. Можна й більше здавать. Я підрахував: коли б дядько Аристарх запровадив відгодівлю свиней за новим методом, то вже в цьому році здали б м'яса в півтора разу більше.

К а т е р и н а. Правильно Гриць каже! Я теж рахувала!

О д а р к а. Не підпрягайся, Катерино, бо...

К а т е р и н а. Бо що?

О д а р к а. Сама підеш на ферму!

К а т е р и н а. А я цього і домагаюсь. Набридло мені в конторі мух рахувати.

Г а н н а. Тихше!.. (Встала). Скажіть, чоловіченьки добрі, де були оці ваші пропозиції, коли ви керували колгоспом? Під сукном? Так нічого галасувать! Працювати треба! І так працювати, щоб замінити оту техніку, якої ви не запровадили!.. Ясно?

О д а р к а. І щоб мені ні пари з уст! А будете ледарювати, я вам покажу техніку! І розкажу, як її треба використовувать! Запитань більше немає?!

А р и с т а р х. Єсть! А що, коли одного прекрасного дня держава скаже нам: "І молоко, і м'ясце своє їжте самі, а нам воно не підходить, дороге! Купимо там, де воно дешевше!" Якої ви тоді заспіваєте? Чим трудодень оплатите?

О н и с ь к о. Ганна свої гроші малюватиме.

Т а р а н. З бляхи зробить.

К о р н і й. Картопляники на трудодень роздавати будете?

А р и с т а р х. З такими господарями до ручки дійдемо!

Г а н н а. Мовчав би вже! Штани он підв'язати не вмієш, а туди ж! Господар знайшовся! Геть додому!

У с т и м і в н а. Відхиляєтесь від теми...

К о р н і й. Що, не подобається критика?

О н и с ь к о. Не можете дати відповідь, так ображаєте?

У с т и м і в н а. Тихо! "Постанова правління: за порушення трудової дисципліни...

Г а н н а, ...оштрафувати...

У с т и м і в н а. ...товаришів: Таран та Аристарха...

Г а н н а, ...на три трудодні.

У с т и м і в н а. Корнієві — додатково закріпити...

Г а н н а, ...півгектара буряків.

У с т и м і в н а. Оверка за неподобну балаканину послати на виробку цегли...

Г а н н а, ...на строк до повного комунізму.

У с т и м і в н а. Катерину Чипчину — зняти з посади обліковця і послати на свиноферму".

Г а н н а. Це ще не все!

У с т и м і в н а (поглянула на жінок, читає далі). "Ониська — за підтримку відсталих елементів...

Г а н н а, ...позбавити премії...

У с т и м і в н а. ...і закріпити за ним групу безнадійних корів". Все.

Г а н н а. Збори закриті!

В повній тиші жінки гордовито виходять. По довгій паузі схоплюється

Таран, б'є кулаком об стіл.

Т а р а н. Не бійтесь, хлопці! Ми їх навчимо, як з нас знущатися! До райкому дійдемо! Скаргу напишемо! Там нас зрозуміють! Годі терпіти! Ми — теж люди! Ми — теж лю-ди-и!..

Затемнення

КАРТИНА СЬОМА

Пізній ранок. Тара нове подвір'я. Таран спить у гамаку, прив'язаному

між двома деревами. Спросоння розмахує руками, викрикує. Біля

нього стоїть Онисько, одягнений, як і в першій картині.

Т а р а н. Годі терпіти! Ми — теж люди!

О н и с ь к о. Що ти верзеш? Прокинься.

Т а р а н (схоплюється, очманіло дивиться на Ониська). Що?.. Де?.. Га?..

О н и с ь к о. Вставай! Доки ж спати, вже десята година!

Т а р а н (перелякано). Десята? Боже мій! Це ж я й корову ще не подоїв! Снідать не зварив! Город не прополов! Ох і влетить же мені від Одарки!

О н и с ь к о. Опам'ятайся, що ти верзеш?

Т а р а н. І тісто, мабуть, перекисло... Ще вчора вчинив.

О н и с ь к о (бере рушник, мочить його у воду). Біла гарячка, брат, діло погане! Значить, перебрав! (Виймає пляшку). Нічого, пройде. На, похмелись...

Т а р а н (несамовито). Не показуй мені пляшки, бо...

О н и с ь к о. Е, брат, так розпускать нерви не можна!

Т а р а н. Ти вже корови подоїв?

О н и с ь к о. Які корови? Ти що, сказився? Наче Аристарх іде. Аристарше! Зайди-но сюди!..

Т а р а н. Чого це він вештається? Хіба свиноферму закрили?

О н и с ь к о. Наче ж небагато і випили... Бували дози й страшніші...

Входить Аристарх, одягнений, як і в першій картині.

А р и с т а р х. Здрастуйте...

О н и с ь к о (шепоче. Аристархові, киваючи на Тарана). Ти обережніше з ним говори. У нього щось... (Жест).

А р и с т а р х (як до дитини). Здоров був. Таране-друже!

Т а р а н. Як там твої поросята поживають?

А р и с т а р х. Ти маєш на увазі обліковців?

Т а р а н (кричить). Поросят!

А р и с т а р х (до Ониська). Справді... Що ж робити?.. (До Тарана). Я бухгалтер. Бухгалтер я...

Т а р а н. Бухгалтер... (До Ониська). А ти?

О н и с ь к о. Бригадир.

Т а р а н. А я хто?

А р и с т а р х. Завідуючий механізацією колгоспу...

Т а р а н. Чекайте, чекайте, ви щось плутаєте! Ми, значить, чоловіками і залишились?

О н и с ь к о. Звичайно! А ким же нам бути?

Т а р а н. А жінки є жінки?

А р и с т а р х. Само собою...

Т а р а н (до Ониська). А ти мені що наговорив? Га?!

О н и с ь к о. Та я тебе з учорашнього вечора і не бачив.

Т а р а н. Поклянись!

О н и с ь к о. Клянусь!

Т а р а н. Скажіть мені, браття, по правді, хто я?..

О н и с ь к о (здалека, ласкаво). Завмеханізацією.

Т а р а н (сіпає себе за вуса). І вуса на місці... Значить, це був тільки страшний сон! Якби ви знали, що мені приверзлось...

О н и с ь к о. Вибачай, друже, я вже думав, що ти перебрав безповоротно. Треба на всяк випадок перейти на казьонку. Може, й справді Хвилька на тютюні настоює.

Т а р а н. А хіба Хвилька ще в селі? Оверко ж відпровадив і до районної міліції...

О н и с ь к о. Нікуди він її не провадив. І зараз до неї зайшов... поснідати...

А р и с т а р х. А якби у нас жінки були як жінки та вигнали б по відерцю кожна, вистачило б на тиждень, а то ледачі...

Т а р а н. Не смій при мені так говорити про жінок! На них молитись треба, як на святиню. Я ось візьмусь за ваше виховання, зачекайте!..

О н и с ь к о.

1 2 3 4 5 6 7

Інші твори цього автора: