Така унія була передусім корисна римській церкві, бо тоді до неї переходили незліченні скарби, маєтки та підданці православних монастирів, церков і парафій, а з другого боку, шляхті як класу визискувачів, бо католицьке духовенство допомагало їй проводити в життя покріпачення селянства. Проте унія була невигідна старшині й дрібному православному духовенству, відбираючи у перших одну десяту прибутків на користь Риму, а у других — парафії. Між духовенством православним і католицько-уніатським точилася боротьба за право визискувати парафіян та за монастирські маєтки. Православні спиралися на селянство й козацтво, звідси й оригінальні поняття тих часів — "хлопська віра", себто православна, і "панська віра", тобто католицька. Єпископи мало не всі самохіть перейшли до унії, щоб зберегти за собою від шляхетського наступу свої маєтки й кошти.
n_68
69
69 Йосип Рутський — київський митрополит, уніат, один з найзапекліших проводирів унії. Плетенецький чимало разів позивався з ним, полемізував і навіть боровся з ним збройною силою.
n_69
70
70 Кир (грецьк.). — господар, пан.
n_70
71
71 Надгробок Острозького зберігається й досі в головній лаврській церкві. Коштом Острозького надруковано слов'янську біблію і чимало книжок наукового, релігійного та полемічного змісту.
n_71
72
72 Папежники — католики, прибічники папи римського.
n_72
73
73 Дидаскол — слово грецьке і означає вчитель.
n_73
74
74 Хрещатий Яр — долина, де лежить головна вулиця Києва — Хрещатик. Колись тут протікав струмок, і там, де він впадав у Дніпро, за літописом, Володимир хрестив киян. Звідси й назва Хрещатика.
n_74
75
75 Людоловами звали татар, що робили напади на Україну, щоб захопити якнайбільш полонених на продаж або на великий викуп, або просто в неволю, як робочу силу.
n_75
76
76 Бей — татарський феодал, магнат. У Криму було спочатку тільки п'ять беїв, пізніш до них прилучилося ще два-три.
n_76
77
77 Улус — те саме, що й кримське ханство, означало місце, де за кочової доби перебував хан.
n_77
78
78 Кантари — татарські вози на двох колесах, в них запрягали по вісім і навіть по десять пар волів. Формою кантари нагадували фургон або автобус.
n_78
79
79 Гекзаметри — старогрецькі і староримські вірші, що відповідають сучасному щестистопному дактилю.
n_79
80
80 Нунцій — папський посол. Римський папа мав своїх послів при всіх королях і князях.
n_80
81
81 Оказування — огляд шляхетського війська; вірніше, повітової шляхти, зобов'язаної з'являтися на так зване посполите рушення, тобто загальну мобілізацію на випадок війни. Періодичні оказування мали на меті перевіряти збройну підготовленість лицарства, яке мусило з'являтися на війну з кіньми і озброєною челяддю, з валкою харчу і різного військового припасу, відповідно своїй заможності.
n_81
82
82 Веласкез — славетний іспанський художник (1589-1660).
n_82
83
83 Патер — католицький піп.
n_83
84
84 Матка боска — богородиця.
n_84
85
85 Мубашири — рахівники-татари, що стягали з кожного крамара і з кожного людолова податок і частину здобичі на ханську користь.
n_85
86
86 Мурза, або мурзак, — татарський шляхтич, феодал.
n_86
87
87 Дервіш — мусульманський чернець.
n_87
88
88 Євнухи — звалашені наглядачі за султанськими жінками і рабинями в сералі.
n_88
89
89 Якші ханум — хороша, вродлива жінка.
n_89
90
90 Біскупичі — частина Києва, що належала католицькій церкві в особі біскупа, розташована за сучасним Житнім базаром.
n_90
91
91 Драбська брама — тобто солдатська, від слова "драбант" — солдат.
n_91
92
92 Гаківниці — старовинні гармати різного типу.
n_92
93
93 Сандал — швидкоплавний турецький парусник.
n_93
94
94 Патриції — від латинського слова "патер", тобто батько, отець; так звали себе міські багачі, що керували магістратом.
n_94
95
95 Під словом "Магістрат" тоді розуміли міську раду, лавницький суд, тобто суд купецько-міщанський (і карний і цивільний), і гмінну ізбу, або колегію з сорока міщан — 20 з купецтва і 20 з ремісників — з регентом на чолі. Всі ці колегії і самі себе поповнювали, якщо хтось з їх членів помирав або виїжджав з міста.
n_95
96
96 Денар — найдрібніша дрібна монета.
n_96
97
97 Подимне — податок від диму, тобто від житлового будинку, чи від родинного вогнища. (Податок державний.)
n_97
98
98 Сош — податок міський, який сплачували всі, хто живе в місті.
n_98
99
99 Тоді державна влада накладала на ціле місто певну суму податку, а скільки кому в місті належить платити — розподіляли самі міщани. Це й звалося розрубом.
n_99
100
100 Лавницький суд, що три місяці збирався на квартальну сесію і засідав, аж поки розгляне всі скарги та справи.
n_100
101
101 Гмінна ізба, в протилежність аристократично-патриціанський міській раді, була органом демократичним, і склад його належав до дрібного міщанства, але діяльність його досить невиразна. Це установа мертвонароджена, демагогічна поступка масам, а фактично — майже ніщо.
n_101
102
102 Молодики — так би мовити, учні на козаків. Коли нова людина потрапляла вперше на Запорожжя, її на три роки вписували до молодиків, які були помічниками справжніх козаків, училися військової науки, звичаю, своєрідної козацької етики тощо. Її визискували старі козаки "за нayкy".
n_102
103
103 Магдебурзьке право (від імені німецького міста Магдебург) — міське самоврядування і статут, за яким існували всі міські установи Магдебурга. Деякі міста, як Кам'янець, Львів та Київ, мали повне магдебурзьке право, але більшість із них — тільки частину цих прав і установ. Магдебурзьке право у ХІІІ сторіччі було перенесено в Польщу і широко поширилося. Керування містом, за-магдебурзьким правом, переходило до ради, що її обирали верхні верстви міського населення. Магдебурзьке право відповідало інтересам торговельного капіталу. Звісно, що в литовсько-українських умовах воно було засобом для жменьки багатирів з міської грошової аристократії тримати під своїм чоботом усе місто.
n_103
104
104 В кожному місті був свій замок, або фортеця, на чолі якої був свій староста та військовий командувач, тобто каштелян. У важливих карних справах староста судив міщан і мав право перевіряти й наглядати за діяльністю міської ради, збирати з міщан податки на свою користь. Коли ради надто зловживали своєю владою, міщани та ремісники часто скаржилися на неї старості, а іноді просто просили оборони. Староста теж визискував міщан, а іноді брав під свій присуд (юрисдикцію) певні прошарки міщанства. Так було і в Києві з ремісниками. Отже, бути під чиєюсь юрисдикцією — означало підлягати суду цієї особи або установи, підкорятися законом, написаним або наданим нею, і, так би мовити, бути під правовою залежністю від неї.
n_104
105
105 Верхівщина — податок від городів, дворів та стодол.
n_105
106
106 Коляда — податок на утримання старости й воєводи.
n_106
107
107 Сторожовщина — податок на утримання міської сторожі.
n_107
108
108 Ралець — подарунок.
n_108
109
109 Ритер і хельд — великий лицар та герой (по-німецькому).
n_109
110
110 3ігфрід — герой німецького епосу.
n_110
111
111 Баша — генерал турецького війська.
n_111
112
112 Подаю справжній документ — петицію львівських міщан до короля (1606), трохи скоротивши її і обробивши стилістично, бо оригінал дуже важко читати сучасному читачеві.
n_112
113
113 Онери — від латинського слова "onus, oneris" — тяготи.
n_113
114
114 Екземплюм — приклад (no-латинському).
n_114
115
115 Чатир-Даг — намет-гора.
n_115
116
116 Каффа — сучасна Феодосія.
n_116
117
117 Клематис — в'юнка рослина типу ліан, що обплутує кримські ліси і скелі.
n_117
118
118 Кавал — сопілка.
n_118
119
119 Беглер-бей — намісник султана, трибунчужний баша, перед яким під час урочистих процесій носили ознаку його гідності три бунчуки. Бунчук — це довгий ціпок з металевою кулею зверху, на який нав'язано конячий хвіст. Бунчук був теж прапором військового загону і від турків перейшов до козацького війська.
n_119
120
120 Фередже — татарський жіночий серпанок з прорізаною щілинкою для очей.
n_120
121
121 Наргіле — апарат для куріння, де дим тютюну переходив крізь глек з водою, очищаючись від домішок.
n_121
122
122 Меддахи — були і казкарі, і байкарі, і співці епічних і ліричних пісень. Кобзарі і меддахи часто обмінювались своїм досвідом.
n_122
123
123. Сераль — жіноча частина султанського палацу, де, крім cyлтанських жінок, жили численні євнухи, німі блазні, урядовці і хлопчики, які згодом переходили до війська. Сераль був центром двірських інтриг і всіх подій державного життя.
n_123
124
124 Одаліска, або одалика, — жінка, призначена для султана, найчастіше з рабинь.
n_124
125
125 Гасене — єгипетська золота монета, часто уживана в Туреччині.
n_125
126
126 Груш — срібна монета, що дорівнює 40 пара і 80 акче.
n_126
127
127 Муедзін — духовна особа (щось на зразок диякона), що закликає з мінарета правовірних молитися..
n_127
128
128 Азан — заклик до молитви, який муедзин не промовляє, а співає з мінарета.
n_128
129
129 Шейх — мудрий старий учитель або поводир племені, пізніше — духовна особа.
n_129
130
130 Хаджі — людина, що відбула прощу до Мекки. Така проща обов'язкова для кожного правовірного..
n_130
131
131 Кизляр-ага — старшина над дівчатами, тобто той, хто командує жінками в сералі.
n_131
132
132 Стефан Баторій — королював з року 1576 до 1586.
n_132
133
133 Цитую грамоту, надану козакові Омеляну Івановичу року 1570.
n_133
134
134 Коморник Станіслав Гурський постать історична.
n_134
135
135 Виж — урядовець від суду, який правив за свідка від держави, оглядаючи місце, де відбувався злочин, речі, межі спірних земель тощо.
n_135
136
136 Люстрації — списки, за якими фінансові урядовці того часу обкладали податками населення.
n_136
137
137 Ланове — земельний податок.
n_137
138
138 Формула підкоморського вироку.
n_138
139
139 Литовський статут — кодекс законів, на підставі якого польські суди розглядали всі справи.
n_139
140
140 Мушарабії — грати з каменю або з дерева в вікнах гарему.
n_140
141
141 Папучі — гостроносі жіночі татарські туфлі без підборів.
n_141
142
142 Газель — вірш на 24 рядки, де рима йшла одна через увесь вірш.
n_142
143
143 Рабайят — вірш на 4 рядки, форма перська.
n_143
144
144 Газі-Герай — хан, ханував у Криму в ХVІ сторіччі, залишив книгу віршів під назвою "Соловей і троянда".