Людолови (Звіролови)

Зинаїда Тулуб

Сторінка 97 з 100

Яке сьогодні променясте сонце! Яка глибока синь над головою! І наче вороняча зграя, кружляють над юрбою червоноверхі шапки.

Очі йому спалахнули вогнем. Тисячі рук простяглися до помосту, і ревли могутні голоси:

— На Каффу!!! Веди на Каффу!!!

Вдарили срібні сурми оркестру, наче заспівало сонячне проміння свого звитяжного південного співу. І коли замовкли їх голоси й ущухли крики — довго ще лунало в гоорах за Дніпром:

— На Каффу!!! Веди на Каффу!!!

Кінець першого тома

Примітки

1

1 Староство — державний маєток, який давали від уряду урядовцям замість утримання. Три чверті прибутків від староства йшло на користь старости, що дістав цей маєток, а чверть (так звана кварта) — на утримання королівського регулярного війська, так званого кварцяного війська (від слова "кварта").

n_1

2

2 Метрикант — завідувач королівської канцелярії, що видає метрики, грамоти та інші документи від королівського імені. Досить значна посада.

n_2

3

3 Підкоморій — суддя, що розглядає тільки справи про землю та її розмежування. В польській службовій ієрархії посаду підкоморія вважали за досить значну.

n_3

4

4 Свентоянський собор — головна кафедральна церква Варшави, пам'ятник готичної архітектури, прикрашений різьбленням з білого мармуру. За кілька років до описуваних подій дзвіниці його звалилися під час урагану (1606), і тоді на місці старої дзвіниці було збудовано нову, в стилі італійського Відродження.

n_4

5

5 Князі Мазовецькі — феодали, яким спочатку належало місто Варшава, як власність. Лише згодом стала Варшава державним містом і, нарешті, столицею.

n_5

6

6 Король Зигмунд ІІІ — із шведської династії Ваза, чому його часто називали шведським принцом. Панство брало його на польський престол року 1587. Зигмунд був під величезним впливом єзуїтів і взагалі духовенства.

n_6

7

7 Польська конституція знала дві палати: сенат і так звану посольську ізбу, або вальний сойм, який відбувався у Варшаві кожні два роки. Депутати посольської ізби звалися послами, і кожен з них представляв яку-небудь із польських земель. У Польщі тільки шляхта мала всі громадські права. На соймі всі справи затверджувалися одноголосно, а постанови сойму проводилися в життя тільки в тих землях, де їх затверджувала місцева шляхта на звітному (реляційному) соймику. Постанови сойму звалися конституціями.

n_7

8

8 Шафар — скарбник, касир, той, що збирав податок.

n_8

9

9 У Варшаві шляхтич мав право будувати будинок з трьома вікнами на вулицю; міщани — з двома, а ремісник — з одним вікном.

n_9

10

10 Стація — військовий постій, коли розташовували жовнірів по приватних будинках.

n_10

11

11 Крулевщизна — маєток, що належав особисто королеві. Частину крулевщизни король роздавав панству, щоб привабити його до себе.

n_11

12

12 Мартин Броневський — польський посол у Туреччині, що залишив цікаві мемуари про східне життя.

n_12

13

13 Фірман — універсал турецького султана.

n_13

14

14 Попеня — московський цар Михайло Федорович Романов. У Польщі звали його "попеня", бо батька Михайла Федоровича було силоміць пострижено в монахи під ім'ям Філарета. Філарет довго перебував у польському полоні, а потім, повернувшись до Москви, був обраний на Московського патріарха.

n_14

15

15 Королевич Владислав — син і спадкоємець короля 3игмунда ІІІ; Владислав королював по смерті батька під ім'ям Владислава ІV.

n_15

16

16 Регулямін — наказ шляхти своїм послам, депутатам вального сойму.

n_16

17

17 Едем — рай.

n_17

18

18 Генріх Валуа — французький принц, що королював у Польщі два роки (1573-1574).

n_18

19

19 Меса — католицька церковна служба.

n_19

20

20 Маршалок сойму — голова сойму.

n_20

21

21 Дієта — добове утримання, призначене послам польської ізби під час соймової сесії.

n_21

22

22 Нотарій — секретар сойму.

n_22

23

23 Королівська пропозиція — реєстр справ, що уряд передавав на розгляд соймові.

n_23

24

24 Понт Евксинський — (грецьк.). — Чорне море.

n_24

25

25 Клепсидри — пісковий годинник.

n_25

26

26 Формулу дарчої грамоти взято з документів доби.

n_26

27

27 Солтис — сільський староста, обраний від селянства.

n_27

28

28 Великий гетьман коронний — головний командувач польської армії і одночасно військовий міністр.

n_28

29

29 Ясир — бранці, полонені люди, захоплені татарами-работорговцями на продаж. Слово татарське.

n_29

30

30 Чистилище — місце, де ніби тимчасово мучаться грішні душі, які не так нагрішили, щоб назавжди опинитися в пеклі, але й не такі безгрішні, щоб одразу потрапити до раю (тимчасове пекло, за уявленням католицької церкви). Люцифер — король пекла.

n_30

31

31 3а середньовічним уявленням пекло розподілялося на дев'ять кіл, де мучилися грішники, залежно від своєї провини. В дев'ятому колі найзапекліші грішники знаходили найстрашніші муки.

n_31

32

32 Скарга — відомий єзуїт і промовець кінця ХVІ сторіччя.

n_32

33

33 Схизматики — православні.

n_33

34

34 Соймик — з'їзд шляхти кожної окремої провінції або воєводства, найвища влада на місцях.

n_34

35

35 Вітраж — мозаїка з шматків кольорового скла, де кожен шматок вставляли в окрему просвітку олов'яної рами, каркаса зі складним візерунком, що утворював своїм плетивом цілі малюнки, які можна бачити тільки на світло. Вітражі з'явилися в десятому сторіччі нашої ери. Іноді вони вражають своєю виключною майстерністю. Поруч із справжнім вітражем (з шматків різнокольорового скла) ми бачимо і малюнки, намальовані на скляній дошці фарбами, прозорими, як желатин, — це підробка під вітраж.

n_35

36

36 Піднайменник — Грищка Отрєп'єв, що під ім'ям царевича Дмитрія, сина Івана ІV, царював один рік у Москві.

n_36

37

37 Лісовчики — військо польського пана Лісовського, що разом з Сапегою та іншими панами довго воював з Москвою і не бажав вивести свого війська з Московщини після підписання пакту Варшави з Москвою.

n_37

38

38 Капудан-баша — адмірал турецького флоту.

n_38

39

39 Конституція — постанова вального сойму.

n_39

40

40 Наливайко Северин — ватажок козацького повстання 1591-1593 років.

n_40

41

41 Привілей — королівський наказ, або грамота, якою король надавав певній особі якісь особливі права в нагороду за які-небудь послуги королю.

n_41

42

42 Протестація — запис, що його вписують до судових книг, докладно викладаючи порушення закону. Такий запис мав подвійну мету: по-перше, це була заява до суду, прохання притягти злочинців до права, а по-друге, оголошення незаконних вчинків, щоб знеславити злочинця в очах суспільства.

n_42

43

43 Гродський суд існував у кожному воєводстві. Його розгляду підлягали справи карні: душогубства, наїзди, гвалтування, підпали тощо; отже, запис до гродських книг визначав, що гродський суд мусить розглянути таку справу.

n_43

44

44 Трибунал — найвищий суд польської держави, який існував не в Варшаві, а в Любліні. Йому підлягали справи, вже розглянуті в гродському суді свого воєводства, коли люди, постраждалі від злочину, не задоволені вироком (касаційна інстанція).

n_44

45

45 Колегіум — шляхетська середня школа.

n_45

46

46 Овідій — римський поет І сторіччя нашої ери.

n_46

47

47 Голіаф — велетень, якого поборов єврейський цар Давид.

n_47

48

48 Лотри — перекручене латинське слово "latro" (розбійник). Так польські пани звали козаків.

n_48

49

49 Візир — найвищий урядовець турецької держави, носій султанської печатки.

n_49

50

50 Маршалок — почесна гідність, яка найближче відповідає предводителю дворянства часів царату.

n_50

51

51 Почти — магнатські військові загони, двірське військо, почет, який супроводив магната в дорозі, як охорона від наглого нападу і для пишності.

n_51

52

52 Радця — член міської ради. Обирався завжди з багатих міщан.

n_52

53

53 Ванчос — добре вистругані тонкі дошки для теслярських робіт.

n_53

54

54 Мекка — арабське місто, де поховано мусульманського пророка Магомета і куди магометани ходять на прощу.

n_54

55

55 Намазлик — килимок, який мусульмани підстелюють під себе під час молитви. Мінарети — вежі мусульманської церкви, так званої мечеті. Аллах — бог, мулла — мусульманський піп.

n_55

56

56 Кет-худа — взагалі означає хазяїн, а в татарському селі — сільського старосту.

n_56

57

57 Дідич — землевласник.

n_57

58

58 Креденець — (від франц. credence) — великий буфет з трьома двійчастими дверцятами.

n_58

59

59 Прокуратор — адвокат-юрист, не професійний оборонець на суді.

n_59

60

60 Дезуніт — той, хто не прийняв унії, тобто православний. В устах католиків того часу слово набувало образливого відтінку.

n_60

61

61 Лан — земельна міра, щось із тридцять гектарів; слово "лан" уживається, крім того, в значенні ріллі.

n_61

62

62 Віргіліуш — римський поет, автор відомої поеми "Енеїда"; на початку доби Відродження італійський поет Данте Алігієрі в своїй "Божественній комедії" описує свої блукання пеклом, де душа Віргілія супроводить його і дає йому пояснення всього, що він бачить.

n_62

63

63 Партач — ремісник, що не належав до професійної організації — цеху. Цехові розповсюджували думку, що партачі погано працюють, щоб позбавити їх замовців; згодом слово набуло значення"той, що погано робить", як його уживають і зараз.

n_63

64

64 Вендрувати — від німецького слова подорожувати. Тому що за середньовіччя міста польські були заселені німецькими ремісниками, — всі терміни, що стосуються цехового устрою, і самий цеховий уст рій був мало не копією такого ж німецького устрою. Від слова "вендрувати" і походить сучасна форма мандрувати.

n_64

65

65 Юридика — передмістя, а іноді частина міста, де жила шляхта, яка не визнавала влади магістрату, як стану нешляхетного.

n_65

66

66 Шпиталь — будинок для старих і немічних людей, де тимчасово перебували прочани.

n_66

67

67 Рочки — сесія земського суду, що розглядала справи цивільні. Такі рочки відбувалися тричі на рік: у січні, після польського свята трьох королів, так звані трикрульські, троїцькі та михайлівські — після католицького свята Михайла, 29 вересня. Кожні рочки тривали два-три тижні.

n_67

68

68 Антоній Грекович — намісник митрополита Йосипа Рутського, що перейшов до унії. За часів Сагайдачного точилася запекла боротьба між уніатами й православними. Унія — це спроба об'єднати обидві ворожі церкви (римську та грецьку), залишаючи непорушеною православну відправу та догматику, але з умовою, щоб вони визнали над собою владу римського папи.

94 95 96 97 98 99 100