Яке сьогодні променясте сонце! Яка глибока синь над головою! І наче вороняча зграя, кружляють над юрбою червоноверхі шапки.
Очі йому спалахнули вогнем. Тисячі рук простяглися до помосту, і ревли могутні голоси:
— На Каффу!!! Веди на Каффу!!!
Вдарили срібні сурми оркестру, наче заспівало сонячне проміння свого звитяжного південного співу. І коли замовкли їх голоси й ущухли крики — довго ще лунало в гоорах за Дніпром:
— На Каффу!!! Веди на Каффу!!!
Кінець першого тома
Примітки
1
1 Староство — державний маєток, який давали від уряду урядовцям замість утримання. Три чверті прибутків від староства йшло на користь старости, що дістав цей маєток, а чверть (так звана кварта) — на утримання королівського регулярного війська, так званого кварцяного війська (від слова "кварта").
n_1
2
2 Метрикант — завідувач королівської канцелярії, що видає метрики, грамоти та інші документи від королівського імені. Досить значна посада.
n_2
3
3 Підкоморій — суддя, що розглядає тільки справи про землю та її розмежування. В польській службовій ієрархії посаду підкоморія вважали за досить значну.
n_3
4
4 Свентоянський собор — головна кафедральна церква Варшави, пам'ятник готичної архітектури, прикрашений різьбленням з білого мармуру. За кілька років до описуваних подій дзвіниці його звалилися під час урагану (1606), і тоді на місці старої дзвіниці було збудовано нову, в стилі італійського Відродження.
n_4
5
5 Князі Мазовецькі — феодали, яким спочатку належало місто Варшава, як власність. Лише згодом стала Варшава державним містом і, нарешті, столицею.
n_5
6
6 Король Зигмунд ІІІ — із шведської династії Ваза, чому його часто називали шведським принцом. Панство брало його на польський престол року 1587. Зигмунд був під величезним впливом єзуїтів і взагалі духовенства.
n_6
7
7 Польська конституція знала дві палати: сенат і так звану посольську ізбу, або вальний сойм, який відбувався у Варшаві кожні два роки. Депутати посольської ізби звалися послами, і кожен з них представляв яку-небудь із польських земель. У Польщі тільки шляхта мала всі громадські права. На соймі всі справи затверджувалися одноголосно, а постанови сойму проводилися в життя тільки в тих землях, де їх затверджувала місцева шляхта на звітному (реляційному) соймику. Постанови сойму звалися конституціями.
n_7
8
8 Шафар — скарбник, касир, той, що збирав податок.
n_8
9
9 У Варшаві шляхтич мав право будувати будинок з трьома вікнами на вулицю; міщани — з двома, а ремісник — з одним вікном.
n_9
10
10 Стація — військовий постій, коли розташовували жовнірів по приватних будинках.
n_10
11
11 Крулевщизна — маєток, що належав особисто королеві. Частину крулевщизни король роздавав панству, щоб привабити його до себе.
n_11
12
12 Мартин Броневський — польський посол у Туреччині, що залишив цікаві мемуари про східне життя.
n_12
13
13 Фірман — універсал турецького султана.
n_13
14
14 Попеня — московський цар Михайло Федорович Романов. У Польщі звали його "попеня", бо батька Михайла Федоровича було силоміць пострижено в монахи під ім'ям Філарета. Філарет довго перебував у польському полоні, а потім, повернувшись до Москви, був обраний на Московського патріарха.
n_14
15
15 Королевич Владислав — син і спадкоємець короля 3игмунда ІІІ; Владислав королював по смерті батька під ім'ям Владислава ІV.
n_15
16
16 Регулямін — наказ шляхти своїм послам, депутатам вального сойму.
n_16
17
17 Едем — рай.
n_17
18
18 Генріх Валуа — французький принц, що королював у Польщі два роки (1573-1574).
n_18
19
19 Меса — католицька церковна служба.
n_19
20
20 Маршалок сойму — голова сойму.
n_20
21
21 Дієта — добове утримання, призначене послам польської ізби під час соймової сесії.
n_21
22
22 Нотарій — секретар сойму.
n_22
23
23 Королівська пропозиція — реєстр справ, що уряд передавав на розгляд соймові.
n_23
24
24 Понт Евксинський — (грецьк.). — Чорне море.
n_24
25
25 Клепсидри — пісковий годинник.
n_25
26
26 Формулу дарчої грамоти взято з документів доби.
n_26
27
27 Солтис — сільський староста, обраний від селянства.
n_27
28
28 Великий гетьман коронний — головний командувач польської армії і одночасно військовий міністр.
n_28
29
29 Ясир — бранці, полонені люди, захоплені татарами-работорговцями на продаж. Слово татарське.
n_29
30
30 Чистилище — місце, де ніби тимчасово мучаться грішні душі, які не так нагрішили, щоб назавжди опинитися в пеклі, але й не такі безгрішні, щоб одразу потрапити до раю (тимчасове пекло, за уявленням католицької церкви). Люцифер — король пекла.
n_30
31
31 3а середньовічним уявленням пекло розподілялося на дев'ять кіл, де мучилися грішники, залежно від своєї провини. В дев'ятому колі найзапекліші грішники знаходили найстрашніші муки.
n_31
32
32 Скарга — відомий єзуїт і промовець кінця ХVІ сторіччя.
n_32
33
33 Схизматики — православні.
n_33
34
34 Соймик — з'їзд шляхти кожної окремої провінції або воєводства, найвища влада на місцях.
n_34
35
35 Вітраж — мозаїка з шматків кольорового скла, де кожен шматок вставляли в окрему просвітку олов'яної рами, каркаса зі складним візерунком, що утворював своїм плетивом цілі малюнки, які можна бачити тільки на світло. Вітражі з'явилися в десятому сторіччі нашої ери. Іноді вони вражають своєю виключною майстерністю. Поруч із справжнім вітражем (з шматків різнокольорового скла) ми бачимо і малюнки, намальовані на скляній дошці фарбами, прозорими, як желатин, — це підробка під вітраж.
n_35
36
36 Піднайменник — Грищка Отрєп'єв, що під ім'ям царевича Дмитрія, сина Івана ІV, царював один рік у Москві.
n_36
37
37 Лісовчики — військо польського пана Лісовського, що разом з Сапегою та іншими панами довго воював з Москвою і не бажав вивести свого війська з Московщини після підписання пакту Варшави з Москвою.
n_37
38
38 Капудан-баша — адмірал турецького флоту.
n_38
39
39 Конституція — постанова вального сойму.
n_39
40
40 Наливайко Северин — ватажок козацького повстання 1591-1593 років.
n_40
41
41 Привілей — королівський наказ, або грамота, якою король надавав певній особі якісь особливі права в нагороду за які-небудь послуги королю.
n_41
42
42 Протестація — запис, що його вписують до судових книг, докладно викладаючи порушення закону. Такий запис мав подвійну мету: по-перше, це була заява до суду, прохання притягти злочинців до права, а по-друге, оголошення незаконних вчинків, щоб знеславити злочинця в очах суспільства.
n_42
43
43 Гродський суд існував у кожному воєводстві. Його розгляду підлягали справи карні: душогубства, наїзди, гвалтування, підпали тощо; отже, запис до гродських книг визначав, що гродський суд мусить розглянути таку справу.
n_43
44
44 Трибунал — найвищий суд польської держави, який існував не в Варшаві, а в Любліні. Йому підлягали справи, вже розглянуті в гродському суді свого воєводства, коли люди, постраждалі від злочину, не задоволені вироком (касаційна інстанція).
n_44
45
45 Колегіум — шляхетська середня школа.
n_45
46
46 Овідій — римський поет І сторіччя нашої ери.
n_46
47
47 Голіаф — велетень, якого поборов єврейський цар Давид.
n_47
48
48 Лотри — перекручене латинське слово "latro" (розбійник). Так польські пани звали козаків.
n_48
49
49 Візир — найвищий урядовець турецької держави, носій султанської печатки.
n_49
50
50 Маршалок — почесна гідність, яка найближче відповідає предводителю дворянства часів царату.
n_50
51
51 Почти — магнатські військові загони, двірське військо, почет, який супроводив магната в дорозі, як охорона від наглого нападу і для пишності.
n_51
52
52 Радця — член міської ради. Обирався завжди з багатих міщан.
n_52
53
53 Ванчос — добре вистругані тонкі дошки для теслярських робіт.
n_53
54
54 Мекка — арабське місто, де поховано мусульманського пророка Магомета і куди магометани ходять на прощу.
n_54
55
55 Намазлик — килимок, який мусульмани підстелюють під себе під час молитви. Мінарети — вежі мусульманської церкви, так званої мечеті. Аллах — бог, мулла — мусульманський піп.
n_55
56
56 Кет-худа — взагалі означає хазяїн, а в татарському селі — сільського старосту.
n_56
57
57 Дідич — землевласник.
n_57
58
58 Креденець — (від франц. credence) — великий буфет з трьома двійчастими дверцятами.
n_58
59
59 Прокуратор — адвокат-юрист, не професійний оборонець на суді.
n_59
60
60 Дезуніт — той, хто не прийняв унії, тобто православний. В устах католиків того часу слово набувало образливого відтінку.
n_60
61
61 Лан — земельна міра, щось із тридцять гектарів; слово "лан" уживається, крім того, в значенні ріллі.
n_61
62
62 Віргіліуш — римський поет, автор відомої поеми "Енеїда"; на початку доби Відродження італійський поет Данте Алігієрі в своїй "Божественній комедії" описує свої блукання пеклом, де душа Віргілія супроводить його і дає йому пояснення всього, що він бачить.
n_62
63
63 Партач — ремісник, що не належав до професійної організації — цеху. Цехові розповсюджували думку, що партачі погано працюють, щоб позбавити їх замовців; згодом слово набуло значення"той, що погано робить", як його уживають і зараз.
n_63
64
64 Вендрувати — від німецького слова подорожувати. Тому що за середньовіччя міста польські були заселені німецькими ремісниками, — всі терміни, що стосуються цехового устрою, і самий цеховий уст рій був мало не копією такого ж німецького устрою. Від слова "вендрувати" і походить сучасна форма мандрувати.
n_64
65
65 Юридика — передмістя, а іноді частина міста, де жила шляхта, яка не визнавала влади магістрату, як стану нешляхетного.
n_65
66
66 Шпиталь — будинок для старих і немічних людей, де тимчасово перебували прочани.
n_66
67
67 Рочки — сесія земського суду, що розглядала справи цивільні. Такі рочки відбувалися тричі на рік: у січні, після польського свята трьох королів, так звані трикрульські, троїцькі та михайлівські — після католицького свята Михайла, 29 вересня. Кожні рочки тривали два-три тижні.
n_67
68
68 Антоній Грекович — намісник митрополита Йосипа Рутського, що перейшов до унії. За часів Сагайдачного точилася запекла боротьба між уніатами й православними. Унія — це спроба об'єднати обидві ворожі церкви (римську та грецьку), залишаючи непорушеною православну відправу та догматику, але з умовою, щоб вони визнали над собою владу римського папи.