вона становила 11 днів, у XIX ст. — 12 днів, у XX і XXI ст. — 13 днів. У народі григоріанський календар звуть грецьким.
Так, наприклад Різдво за новим стилем — 7 січня, а за старим (юліанським, латинським) — 25 грудня.
128
С. 366 — "[…] на подорож до Швейцарії або Мерану"
Меран — муніципалітет у Франції. Це орган міського самоврядування, а також споруда, у якій він розташовується.
Мерано — муніципалітет в Італії.
Отже, в романі йдеться про можливу подорож тети Ціллі до Швейцарії, Франції чи Італії на санаторне лікування.
129
С. 366 — "Наша Швейцарія над Дніпром" — так поетично назвала Дора Вальде Україну, зокрема ту її частину, що була відмежована кордонами від Буковини і Галичини. Це так звана Велика Україна, Східна Україна, яка належала до Росії, а потім — до СРСР, тоді як Галичина — до Польщі, Буковина — до Румунії, Закарпаття — до Чехословаччини. Саме Дора Вальде мріяла здійснити подорож туди, у своєрідну "нашу Швейцарію над Дніпром". Сама ж авторка роману О. Кобилянська один-єдиний раз в житті, у серпні-вересні 1899 р. побувала в Києві, Каневі і на хуторі Зелений Гай — під Гадячем (Полтавщина). Про цю мандрівку залишилися такі епістолярні враження письменниці у листі від 21 серпня 1899 р. до батьків, Марії та Юліана Кобилянських: "Київ — місто чудове, говорять, що найкраще в Росії. Розташоване високо над Дніпром; рівняється своєю красою хіба з Неаполем в Італії. […] Тут, в Києві, кожний може переконатися, що українці були і що вони мають право бути і в майбутньому — на кожному кроці стільки історії, дуже багато!" (з кн.: Кобилянська О. Твори: В. 5 т. — Т. 5. — К.: Держлітвидав, 1963. — С. 423—424).
130
С. 372 — "[…] за часів Вишневеччини і Четвертинського […]" — йдеться про Ярему Вишневецького (1612—1651) — українського магната, князя, який у 1631 р. прийняв католицтво. Діставши у 1649 р. звання коронного гетьмана, боровся за відновлення польсько-шляхетського панування в Україні, вів політику спольщення українського населення.
Четвертинський Олександр (?—1769) — представник українського магнатського роду на Правобережній Україні та в Білорусі. Був брацлавським підкоморієм, учасником Барської конфедерації 1768 р. Це військово-політичне об’єднання відстоювало збереження необмежених прав і привілеїв польської шляхти і католицької церкви. Розправлялося з білоруським і українським населенням, що викликало повстання Коліївщина.
У романі "Апостол черні" О. Кобилянська згадує про часи Вишневеччини і Четвертинського (XVII і XVIII ст.) як про період панування польської шляхти, епоху насаджування католицької віри і польської мови серед українців. Цим самим авторка підсилює розуміння несправедливих закидів пана Альбінського щодо зміни національності, яку він пропонує Юліянові Цезаревичу. Цю умову — тотального спольщення — ставить дід Дори Вальде, коли дізнався про намір Юліяна з нею одружитися. Причому сама Дора заявила, що не хотіла б заміж за зрадника.
131
С. 373 — Америка — частина світу в Західній півкулі, між Атлантичним і Тихим океанами. Складається з двох материків — Північної і Південної Америки. У цьому контексті (коли Юліян говорить про поїздку до Америки) йдеться про країну, відому під назвою Сполучені Штати Америки (США). Це держава, розташована у Північній Америці. Поділяється на 50 штатів і округ Колумбія.
132
С. 377 — Кассандра — у давньогрецькій міфології найвродливіша дочка троянського царя Пріама і його дружини Гекуби. Мала дар віщування, але її правдивим, лиховісним пророкуванням ніхто не вірив. У переносному значенні "віщування Кассандри" — це лиховісні пророцтва, які викликають недовір’я, а сама Кассандра — віщувальниця біди.
У романі О. Кобилянської "Апостол черні" дід Альбінський називає "старою Кассандрою" тету Олю за те, що вона пророкує нещастя, заступається за молодих закоханих Дору і Юліяна.
133
С. 381 — […] день Маланки […] — за християнським календарем, напередодні Нового року (а за старим стилем Новий рік і свято Василія Великого припадає на 14 січня) святкують день преподобної Меланії. У народній традиції об’єднались два свята, і тепер маємо Щедрий вечір, або свято Меланки (Маланки) — 13 січня.
У цей день є парубоча і дівоча "Маланка". Парубок переодягається у Маланку, яка ходить з "почтом": дід, ведмідь, коза, циган, циганка, чорт. Дівчина вбирається у Василя — молодого Маланки. Звичай маланкування, що супроводжується жартами, щедрівками, веселими піснями, особливо популярний на Буковині.
У день Маланки дівчата ворожать, як і в день Святого Андрія.
134
С. 382 — "[…] слова старого Гердера […]"
Гердер Йоганн Готфрід (1744—1803) — німецький філософ, письменник-просвітитель. Був одним із засновників філософії історії. Відстоював пантеїзм — філософсько-релігійне вчення, за яким Бог ототожнюється з природою. Гердер намагався розглядати історію людства як закономірний поступальний процес. Один із натхненників і теоретиків літературного руху "Буря й натиск", який зародився в Німеччині у 1770—1780 pp.
О. Кобилянська наводить слова "старого Гердера, що пророчив нам роль нової Греції, завдяки гарному підсонню, веселій вдачі, музиці та родючій землі". У фіналі твору на цього німецького філософа посилається Юліян Цезаревич, коли розмовляє із дружиною Дорою. Сама письменниця, як засвідчено в її "Автобіографії" (1927), була обізнана із працями Гердера: "Брати мої старші, що перебували в школах і вертали на ферії, були моїми дорадниками й авторитетами, особливо коли повступали на академію в Чернівці, де мали можливість час від часу достарчати мені доступні й поважні твори таких німецьких класиків, як Гете, Шіллер, відтак Шекспір, що ставав мені щодалі милішим, то знову твори Гейне, дещо з Гердера й ін." (з кн.: Кобилянська О. Твори: В 5 т. — Т. 5. — К.: Держлітвидав, 1963. — С. 219).
135
С. 382 — "[…] ролю нової Греції […]" — йдеться про новий варіант Еллади — Стародавньої Греції — групи держав, які існували на території Балкан, островів Егейського моря, на берегах Мармурового й Чорного морів, узбережжі Південної Італії, Південної Франції та східної частини острова Сіцілія.
Розквіт Стародавньої Греції пов’язаний з піднесенням Афін, а період найбільшої могутності припав на 443—429 pp. до н. е. Філософія Еллади поклала початок розвиткові всіх галузей філософського знання і майже всіх філософських течій.
У романі О. Кобилянської "Апостол черні" розуміємо згадку про Грецію як перенесення значних здобутків культури Стародавньої Еллади на український ґрунт, мрію письменниці і її улюбленого героя Юліяна Цезаревича про подібні величні досягнення України.