Помолившись, попросила Йосифа приготувати все потрібне для ритуалу. Побажала лише тримати Дитятко під час обрізання у своїх руках. Приготувала ліки для тамування болю, кришталеву посудину і лляну тканину, щоб зібрати священну кров, яка вперше мала пролитися за наше спасіння. Повідомили священника, щоб прийшов у печеру для звершення обряду і почали радитися як назвати сина. Йосиф нагадав, що ангел, який відкрив йому велику тайну, назвав імення сину — Ісус. Марія згодилася, бо їй також ангел називав для майбутнього сина це ім'я.
Під час цієї наради безліч ангелів прилинули з небес, одягнуті у білий сяючий одяг з чудовими червоними вишивками на грудях "Ісус", з пальмовим гіллям у руках. Ангели будуть супроводжувати Божого Сина і прислужувати аж поки Він переможцем зійде до Небесного Єрусалиму і відчинить браму Небес.
Священник із двома помічниками прибули до печери Різдва. Убогість і дикість місця вразила їх, та сердечна привітність і шляхетність Святої Марії змінила настрій. Священник відчув захоплення і повагу до такої незвичайної особи і приступив до обряду.
Син Божий з великою любов'ю у духу жертвував Богові три пожертви такої ваги, що кожної було б досить для Відкуплення тисячі світів. Перша, що Він був невинним і Сином правдивого Бога, знизився до становища грішника (Фил. 2,7), підкорившись обряду. Друга, що забажав витерпіти болі обрізання, котрі він повністю, як людина, відчував, а третя та сердечна любов, з якою Він почав проливати свою кров за людський рід, сердечно дякуючи Предвічному Отцю, що вчинив його здатним терпіти задля Божої слави. Цими першими кроками віддавання своєї крові Спаситель дав запоруку, що Він проллє її всю, аби звершити Відкуплення і погасити борг синів Адама.
Немовля, як і всі діти, плакало, коли його торкнувся гострий кам'яний ніж, та воно передбачало майбутню жорстокість смертних при спогляданні грядущих страждань.
На запитання священника, як назвати дитятко Марія і Йосиф разом промовили "Ісус". Священник записав ім'я в книзі реєстрів і сказав: "Я впевнений, що дитя стане великим пророком Господа..." Дбайлива Мати, провівши священника, увесь час прикладала ліки до рани, нанесеної ножем Немовляті, не випускала з обіймів день і ніч, аж поки рани не загоїлися.
ДАРИ ВОЛХВІВ
В цей час три волхви-мудреці Каспар з Персії, Валтазар з Арабії, Мельхіор із Савського царства йшли поклонитися Ісусу по його різдву, бо їм ангел доставив радісну вість з Вифлеему. Мудреців вела яскрава нова зірка, що освітлювала нічне небо, а вдень змагалась із сонцем. Спершу вони пішли до царя Ірода, бо гадали,що він, як цар Іудеї, буде радіти, що на його землі народився Бог Спаситель. Ірод, почувши про народження Ісуса, злякався і просив мудреців повідомити його, де саме народився Спаситель, щоб знищити його, та мудрецям сказав, що хоче лише вклонитися. Мудреці пообіцяли на зворотньому шляху повідомити царя. Віфлеємська зоря вказувала шлях, і нарешті вони прийшли.
Божа Мати зустріла з Дитям на руках, з облич променіло небесне сяйво, заливаючи дивним світлом печерні стіни. Вражені волхви упали на коліна, поклоняючись немовляті, визнаючи в ньому істинного Бога. Душі наповнились новим просвітленням, вони відчули присутність ангелів, що як слуги Царя Царів і Господа охороняли Святе Сімейство.
Піднявшись, привітали святу Марію, як матір Сина Предвічного Отця, хотіли поцілувати руку, та Пречиста запропонувала їм ручку Спасителя і сказала: "Мій дух радіє в Господі і Моя душа благословить і величає Його, бо з-поміж усіх народів Він покликав і вибрав вас, щоб бачити і споглядати Того, ... хто є предвічним Втіленим Словом." (Лука 10,24) Понад три години мудреці бесідували зі Святою Марією, почули від неї багато корисного для облаштування життя у своїх країнах.
Повернувшись у гостинницю, волхви послали дари Святому сімейству. За ці дарунки Небесна Цариця приготувала щедру трапезу для убогих. Другого дня мудреці вернулись до вертепу з особливими царськими дарами Ісусові Христові золотом, ладаном і миром, а він знаками виявив найбільше задоволення та відплатив їм устократ Небесним Благословенням.
Слід сказати, що не юдеї, а волхви з далекого Сходу першими привітали прихід на землю Месії, Спасителя, що приніс на землю світло нової віри, заснованої на любові.
Дари волхвів були дійсно царськими:
Ладан — знак священства.
Золото — дар царю віків.
Смирна або миро — знак життя і смерті.
Дари відповідали триєдиному служінню Месії, як Первосвященника, Царя і Пророка.
Волхвам нелегко було розлучатись із Пресвятою Родиною, стільки мудрих порад, лагідність і глибина відповідей полонили навік їхні серця. Віфлеємська зоря висвічувала шлях на батьківщину. Ангели попередили волхвів про підступний Іродів задум вбити Христа, тому додому пішли іншим шляхом. Мудреці повернулись у свої країни, проповідуючи про прихід у світ Ісуса, Сина Божого.
За часом над вертепом Свята цариця Єлена спорудила церкву, присвячену св.Марії. Церква мала вигляд хреста. Інтер'єр був оздоблений мармуром, який, на жаль, з роками був знятий для палаців Каїра. Там була прекрасна мозаїка, яка дещо збереглася до наших днів. На місці народження Ісуса спорудили мармуровий поміст, в який вмонтована срібна зірка, над нею багато витончених лампад. Біля помосту — плита з написом ''Тут народився Ісус від Діви Марії." Над ними образ Різдва Христового. За декілька кроків ясла, висічені з каменю і обкладені білим мармуром, в яких лежав маленький Ісус. Поряд престол, на тому місці, де Свята Марія з Ісусом приймали поклоніння волхвів. Весь інтер'єр переснований срібними і позолоченими
лампадками. Поряд печера, де жив Йосиф, там стоїть його престол. Трохи далі печера, де поховані малята, убиті у Вифлеем! за наказом Ірода.
ПРЕДСТАВЛЕННЯ У ХРАМІ
Предвічний Бог постановив, щоб Його Син, як первородний, був представлений Йому у храмі. Пресвята Родина покидає Вифлеем і прибуває до Єрусалима в ангельському супроводі.
Всю ніч перед посвяченням Свята Марія провела у молитвах і роздумах. Рано-вранці Марія з Йосифом і маленьким Ісусом прибули до храму. їх видимо супроводжували ангели. Божа Мати поринула у подячну молитву і тут почула голос Небесного Отця: "Це Син мій улюблений, в котрому Моє уподобання." (Мат.3,17) Святий першосвященник Симеон, за натхненням Святого Духа, прийшов до храму і побачив Святу Марію із дитятком, огорнутих чудесним сяйвом, це ж побачила пророчиця Анна. Священник прийняв у руки немовля, і звівши очі до неба, жертвував його Богові Отцю. Промовивши дивні слова: "Нині, Владико, можеш відпустити слугу Твого зо словом Твоїм у мирі, бо мої очі побачили Твоє спасіння, що Ти приготував усім народам: світло на просвіту поганам і славу Твого люду, Ізраїлю." (Лук. 2) Сказав Божій Матері: "Ось це дитя, поставлене для падіння і підняття багатьох в Ізраїлі, і як знак протиріччя. А твою власну душу прошиє меч, щоб відкрилися думки багатьох сердець." Він поблагословив щасливих батьків дитини. Пророчиця Анна провідала про тайну приходу Месії.
ВТЕЧА В ЄГИПЕТ
Свята родина повернулась до місця свого тимчасового мешкання в Єрусалимі і пробула там декілька днів, щодня відвідуючи храм для щирої молитви. На п'ятий день, коли Марія одна з дитятком на руках перебувала у храмі, Бог явив видіння : попередив, що вона мусить покинути свою землю і втекти з Йосифом до Єгипту, бо Ірод хоче убити Святе Дитятко. Дорога буде важка, але Господь обіцяв завжди бути зі Святою Родиною. Додому Марія поверталася у сльозах.
Тієї ж ночі Ангел Господній сповістив уві сні Святому Йосифу.щоб негайно брав Матір і Дитя та втікали до Єгипту і були там доти, доки не одержать 38
дозволу вертатись додому, бо Ірод чигає, щоб забрати життя немовляти. Марія заспокоїла Йосифа, кажучи, що на все Воля Божа, який ніколи не покине своєю милістю. Підійшла до колиски, де спав маленький Ісус.він тихенько заплакав,коли взяла на руки. Зібрали потрібну одежу і опівночі рушили до Єгипту. Добре, що Йосифу вдалося дістати віслюка та навантажити всю одіж у скриню. Марія сіла на ослика і рушили в дорогу. Серця подружжя стискалися від тривоги за долю Немовляти. За міською брамою до них прилучився посланий Господом великий загін ангелів для товариства і служби.
Першим місцем відпочинку Святого Сімейства в Єгипті було селище Матаріє. Йосиф залишив Святу Марію в тіні розлогого дерева, густа тінь якого дарувала свіжість і відпочинок після виснажливого шляху по пісках, пішов у селище шукати притулок. Дерево нахилилось над Марією та Ісусом захищаючи від спеки. Воно одержало цілющу силу, і довгі роки листям цього дерева лікували недужих. Крім цього дива неподалік пробилось джерело із цілющою водою, яке напоїло Святу Марію. Це джерело живе і понині, вода в ньому цілюща і смачна. У всіх інших джерелах в околиці вода солона. Неподалік Св. Йосиф знайшов будинок, в якому сімейство деякий час жило, відпочиваючи від тяжкої дороги.
Друга зупинка була в місті Газа. Тут відпочивали два дні, бо дорога дуже виснажила Йосифа і ослика, що ніс Пречисту Діву. За цей час Пресвята Марія пошила верхній одяг для Йосифа та Ісуса, бо була зимова пора. Ласками, якими нагородив Господь, Діва наділяла всіх ближніх. Декілька осіб вилікувала від смертельної недуги, каліцтва та немочі. Душі людей, з якими зустрічалась Божа Мати, діставали Божественне Світло.
Шлях Святого Сімейства був надзвичайно тяжким 290 кілометрів до Геліополіса Версавською пустелею, де не було жодного притулку. Одного разу на цьому безлюдному шляху перестріли розбійники і хотіли забрати скромні пожитки, але краса і величність маленького Ісуса так вразили одного розбійника, що він не зачепив святе сімейство. Саме він на Голгофі визнав Ісуса Господом-Спасителем і попросив милосердя, на що той пообіцяв, що уже ввечері він, прощений, буде у раю.
Був холодний місяць лютий, подорожніх діймав холодний вітер з дощем і снігом. Першу ніч провели серед пустелі під горбом. Святий Йосиф спорудив із свого плаща намет для Марії з дитятком, а сам ліг біля їхніх ніг. Свята родина мужньо терпіла всі незгоди. На ранок холодні й голодні рушили далі. Скромний запас їжі скінчився і вони голодували. За себе не думали, та холод і голод дошкуляв святій Дитині.