Треба було негайно кудись переправити втікача. Порадившись, вирішили зупинитись на Естонії, де мешкала спільна подруга Емми та Марії Кароля Білінська. Але, не маючи паспорта та жодних документів, у Віктора було мало шансів залишитись на волі. І незабаром Емма отримує листа, в якому друзі-дисиденти повідомили про те, що його знову заарештували в Москві за новою статтею звинувачень. А коли 1988 року нарешті настала "горбачовська" відлига, а з нею і повна реабілітація усіх політв'язнів, було звільнено і Віктора Рафальського. І от через стільки років поневірянь по психлікарнях, посивілий, але не зломлений недолею чоловік повертається до літньої, смертельно хворої на рак, коханої жінки, яка врятувала йому життя своєю любов'ю, та доглядає за нею. Опромінення радянськими спецслужбами зіграло рокову роль…
Віктор Рафальський помер у 1997-ому і пережив свою кохану на якихось три роки. У неволі він провів 27 літ, з яких 20 у тюремних психлікарнях! А творив усе своє свідоме життя. В його доробку кіносценарії, п'єси, романи, повісті, новели, оповідання, поезії, деякі з яких покладені на музику. Але найкращий роман його життя було написано Жінкою, що наповнила його світ Любов'ю – Еммою Войцехович.
Ірина Славчаник.
[1] Коментарі до слів і фраз, позначених зірочками, читайте в категорії "Примітки". (Порада упорядника даної інтернетної публікації).
[2] Цей передрук поміщений у авторському машинописі, за котрим тут представлено "Незвичайні пригоди трьох Обормотів у Країні чудес", перед власне романом. Російське слово "Обормоти" на українське "Бовдури" у назві роману замінила або редакція самвидавівського часопису "Кафедра", або автор рецензії. (Примітка упорядника інтернетної публікації).
[3] Неточність: В. Рафальський народився 1918 року. (Примітка упорядника інтернетної публікації).
[4] Неточність: уперше й вдруге В. Рафальський був заарештований у 1937 й 1945 роках за дезертирство з Червоної арміії. (Примітка упорядника інтернетної публікації).
[5] Письменник Данило Андреєв (1906-1959), відомий у першу чергу своєю написаною у в'язниці філософською книгою "Роза світу", був сином видатного російського письменника Леоніда Андреєва (1871-1919). А матір'ю Данили Андреєва, до речі, була внучата племінниця Тараса Шевченка, Олександра Андреєва (Велігорська). (Примітка упорядника інтернетної публікації).
[6] Плющ Леонід Іванович (1939-2015) – український математик, публіцист, літературознавець, правозахисник, дисидент. Член Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінкської групи. (Примітка упорядника інтернетної публікації).
[7] Неточність: насправді В. Рафальський був остаточно звільнений від примусового лікування лише 25 вересня 1987 року за рішенням Радянського народного суду м. Львова. (Примітка упорядника інтернетної публікації).
[8] Мабуть, тут помилка і твір називається не "Крипільська…" а "Кирпільска людина". Віктор Рафальський якийсь час мешкав у станиці Кирпільській, що на Кубані, і саме там написав роман "Незвичайні пригоди трьох Обормотів у Країні Чудес". (Примітка упорядника інтернетної публікації)
[9] Неточність: В. Рафальський народився не 1919, а 1918 року. (Примітка упорядника інтернетної публікації).
[10] В. Рафальський народився в Одесі, а його батько був з Полтави. Може, більш давні його предки були пов'язані з Рафалівкою, а може, тут присутня помилка через схожість прізвища Рафальський із назвою Рафалівка (Примітка упорядника інтернетної публікації).
[11] У наш час Яремчанського району в Івано-Франківській області немає, а село Білі Ослави належить до Надвірнянського району. (Примітка упорядника інтернетної публікації).
[12] Повстання політичних в'язнів Степового табору (рос. Степной лагерь, Степлаг) в табірному відділенні (рос. лагерном отделении) (ЛО) Кенгір під Джезказганом (Казахська РСР) 16 травня – 26 червня 1954 р. У повстанні брало участь близько 5200-8000 в'язнів, більшість із них – засуджені за політичними статтями українці (також росіяни, балтійці, євреї та інші); усього в Степлагу було українців 46 % – 9596 чоловік, серед яких було багато колишніх членів ОУН і бійців УПА та балтійських "лісових братів". (Примітка упорядника інтернетної публікації).