джаз загримів "Ріоріту". – "Для тебе, Ріо-Ріта" – пасадобль німецького композитора іспанського походження Енріке Сантеухіні, вперше записаний на грамплатівки у 1932 році; дуже популярний у багатьох країнах, зокрема у СРСР, у 30-х – 50-х роках двадцятого сторіччя. Композиція носить таку назву, бо була складена для берлінського нічного клубу, що іменувався "Rio Rita".
... "Діалектику природи", "Матеріялізм та емпіріокритицизм", "Питання ленінізму". – "Діалектика природи" – незакінчена праця Фрідріха Енгельса, в якій він намагається дати панораму природознавства на основі законів діалектики. "Матеріалізм і емпіріокритицизм. Критичні замітки про одну реакційну філософію" – головна праця Володимира Леніна з філософії. "Питання ленінізму" – збірка найважливіших праць Йосипа Сталіна.
… пливемо на "Марії Маґдаліні", сиріч – на повії… – Здавна існує думка, що до знайомства з Ісусом Христом Марія Маґдалина була повією. Але у Євангеліях ніде такого не сказано. Ця думка виникла через припущення, що три жінки, котрі фігурують у Євангеліях – Марія Маґдаліна, з котрої Ісус вигнав сімох бісів і котра першою зустріла його живим після смерті на хресті, а також Марія сестра Марфи та Лазаря, що воскрес, а також безіменна грішниця (блудниця), що витерла ноги Ісуса своїм волоссям – можуть бути однією і тою ж особою. І хоча для такого припущення не було вагомих підстав, образ Марії Маґдаліни як грішниці, котра покаялася і стала святою, більш припав до душі християнам (принаймні західним), аніж образ Марії Маґдаліни цілковито безгрішної.
... на Формозі опинишся. – Формоза – колоніальна назва Тайваня – острова у Тихому океані поблизу Китая.
Пропонтида – у буквальному перекладі з грецької "Передмор'я" – одна з назв Мраморного моря, розташованого поміж Середземним та Чорним і з'єднане з ними проливами Босфор та Дарданели.
Шаланды, полные кефали, В Одессу Костя приводил... – рядки з першого куплету пісні солдата Аркадія Дзюбіна у кінофільмі "Два бійця" (1943, режисер Леонід Луков), виконана Марком Бернесом у ролі Аркадія; музика Микити Богословського на вірш Володимира Агатова. Шаланда – вітрильний плоскодонний рибальський човен. Кефаль – морська промислова риба з подовженим і стислим з боків тілом. От увесь куплет:
Шаланды, полные кефали,
В Одессу Костя приводил,
И все бендюжники вставали
Когда в пивную он входил.
Я вовком би вигриз бюрократизм... – Я волком бы выгрыз бюрократизм... – Початок вірша Володимира Маяковського "Стихи о советском паспорте" (1929). От перша строфа:
Я волком бы выграз бюрократизм.
К мандатам почтения нету.
К любым чертям с матерями катись
любая бумажка. Но эту...
шпацірують (або шпацерують, або шпацирують) – те ж саме що "прогулюються".
… випити по гальбі пива. – Гальба – півлітровий кухоль.
коньяк КВ –Абревіатурою "КВ" на теренах СРСР позначався коньяк витримкою більше шести років; "КВ" означає – коньяк витриманий (російською – коньяк выдержанный). Такі коньяки відносилися до категорії марочних, колекційних.
Ця книжечка варта ста томів, як казав наш незабутній вождь. – Натяк на рядки з поеми Володимира Маяковського "Во весь голос":
Я подниму как большевистский партбилет
Все сто томов моих партийных книжек...
Остап Бендер іронізує, приписуючі ці слова поета якомусь "незабутньому вождю" (Леніну чи Сталіну), пародіюючи манеру радянських пропагандистів будь-який значний вислів приписувати "вождям".
Українська п'ятдесят четверта. – У Кримінальному кодексі УРСР, затвердженому ЦВК УРСР 8 червня 1927 року, те, що називалося "контрреволюційними злочинами", підпадало під дію статті 54, пунктів від 1 до 14. Кодекс був прийнятий напередодні 10 річниці жовтневого перевороту. У частині "контрреволюційної діяльності" кодекс УРСР відрізняється від кодексу РРФСР тільки нумерацією статей: стаття 54 КК УРСР, за якою було репресовано найбільшу кількість осіб, відповідає статті 58 Кримінального кодексу РРФСР.
Все мине, як з білих яблунь дим – Всё пройдёт, как с белых яблонь дым... – другий рядок вірша Сергія Єсеніна "Не жалею, не зову, не плачу" (1921), та пісень на цей вірш, складених декількома композиторами. От перша строфа:
Не жалею, не зову, не плачу,
Всё пройдёт, как с белых яблонь дым.
Увяданья золотом охваченный,
Я не буду больше молодым.
Живём мы весело сегодня, А завтра будет веселей... – рядки з приспіву пісні-маршу "Ну как не запеть!" з фільму "С новым годом!" (1936 рік), на слова Василя Лєбєдєва-Кумача, музика Зіновія Дунаєвського (не плутати з Ісаком Дунаєвським). От увесь приспів:
Растём всё шире и свободней!
Идём всё дальше и смелей!
Живём мы весело сегодня,
А завтра будет веселей!
... до свого ЗІМа... – ЗІМ (або ГАЗ-12) – перша представницька модель Горьковського автозаводу. Переважно він використовувався як службовий автомобіль ("персоналка"), призначений для радянської, партійної та урядової номенклатури – на рівні заступника міністра, секретаря обкому, заст. голови облвиконкому, заст. голови Раднархозу, але не перших осіб. В окремих випадках продавався і в особисте користування.
... квазі уна фантазія. – quasi una fantasia – майже фантазія (італ.)
Ізмалечку я був страшна дитина… Та все ще елеґантний макінтош! – Цю пародію на одеські блатні пісні склав українською мовою напевно сам В. Рафальський. А за основу взято широко відому у свій час пісню невідомого автора:
Я с детства был испорченный ребёнок, о боже ж мой!
На папу и на маму не похож.
Я женщин обожал уже с пелёнок – ша!
Жора, подержи мой макинтош!
Однажды, в очень хмурую погоду, о боже ж мой!
Я понял, что родителям негож.
Собрал свои пожитки, ушёл от них я к ворам – ша!
Жора, подержи мой макинтош!
Канаю раз с кирюхой я на дельце, о боже ж мой!
Увидел я на улице дебош.
А ну-ка, по-одесски всыплем мы им перца – ша!
Жора, подержи мой макинтош!
Ударом сбит и хрюкаю я в луже, о боже ж мой!
На папу и на маму не похож.
А Жоре подтянули галстук туже – ша!
И шопнули вдобавок макинтош.
Я с детства был испорченный ребёнок, о боже ж мой!
На папу и на маму не похож.
Я женщин обожал уже с пелёнок – ша!
Жора, подержи мой макинтош!
Макінтош (англ. mackintosh) – плащ з непромокаючої прогумованої тканини, а також літнє (зазвичай габардинове) чоловіче пальто за типом такого плаща. Назва походить від прізвища шотландського хіміка Чарльза Макінтоша (1766-1843), котрий, крім іншого, винайшов вологонепроникну тканину, з котрої стали шити такі плащі, що були популярними з середини XIX сторіччя.
Ґалардія – назва, придумана автором, у дійсності такої країни не існує. У цьому епізоді показана практика радянської влади допомагати харчами дружнім країнам третього світу у той час, як самим радянськім людям харчів не вистачало.
"хто не працює, той не їсть" – цей вираз був широко поширений у Радянському Союзі, як висловлення Володимира Леніна. В деяких його працях дійсно цей вираз присутній. Та походить він ще з античних часів. Наприклад, схожа фраза є у Новому Завіті – у Другому посланні апостола Павла до Солунян.
... довелося всім станцювати буґі. – Буґі-вуґі – західноєвропейський свінґовий танок, котрий був "забороненим плодом" для радянських людей.
... моя милиция меня бережёт. – Рядок з поеми Володимира Маяковського "Хорошо!". Хтось придумав жартівливе продовження, що поширилося у народі: "Моя милиция меня бережёт: сама сажает, сама стережёт".
"Партия – наш рулевой" – пісня на слова Сергія Михалкова, музика Вано Мураделі.
"Ты одессит, Мишка..." – рядок з приспіву пісні "Мишка-одессит" на слова Володимира Диховичного, музика Михайла Воловаца; великої популярності набула у виконанні Леоніда Утьосова (через що деякі вважають його помилково автором пісні). От увесь приспів:
Ты одессит, Мишка,
А это значит,
Что не стpашны тебе
Ни гоpе ни беда.
Ведь ты моpяк, Мишка,
Моpяк не плачет
И не теpяет бодpость духа
Никогда.
Стіни Ієрихона впали! – Вираз із Біблії. Армія єврейського воєначальника Ісуса Навина захопила місто Ієрихон після того, як його стіни впали від звуку сурм. "Як тільки-но народ почув голос сурми, заволав грімким голосом; і рухнули мури міста до підмурку, і народ рушив до міста, кожний зі свого боку, і взяли місто". (Вітхий Заповіт. Книга Ісуса Навина, гл. 6).
… про королів Молдаванки – Беню Крика і Мишку Япончика. – Мишка Япончик (справжнє ім'я Мойше-Яков Вольфович Винницький, 1891-1919) – знаменитий одеський нальотчик, прототип Бені Крика в "Одеських оповіданнях" Ісака Бабеля.
Широка страна моя родная... – початок "Песни о Родине" з кінокомедії "Цирк" (1936, режисер Григорій Александров) на слова Василя Лєбєдєва-Кумача, музика Ісака Дунаєвського. От перший куплет:
Шиpока стpана моя pодная,
Много в ней лесов, полей и pек.
Я дpугой такой стpаны не знаю,
Где так вольно дышит человек.
... не страшна нам бомбёжка любая... – рядок з приспіву "Песенки фронтового шофёра" на слова Наума Лабковського та Бориса Ласкіна, музика Бориса Мокроусова. Набула популярності у роки Другої світової війни у виконанні Марка Бернеса. От увесь приспів:
Эх, путь-дорожка фронтовая!
Не страшна нам бомбёжка любая,
Помирать нам рановато —
Есть у нас еще дома дела.
Нікодим Дизма (або Никодим Дизма) – головний герой сатиричного роману польського письменника Тадеуша Доленґа-Мостовича "Кар'єра Никодима Дизми" – незначна пересічна людина, малоосвічений і малокультурний провінціал, котрий планував заробляти у столиці танцями та грою на мандоліні, але завдяки щасливим для нього випадковостям, властивості справляти на оточуючих враження особистості значної і впливової та звички видавати чужі думки за свої, зробив карколомну кар'єру, став високопосадовцем, улюбленцем уряду та аристократії, і навіть набув репутації рятівника держави. Опублікована 1932 року "Кар'єра Никодима Дизми" є одним з найпопулярніших у польській літературі твором сатиричного жанру і була перекладена іншими мовами, зокрема українською.
... хто був нічим, той стане всім. – Nous qui n'étions rien, soyons tout.