Сковорода (симфонія)

Павло Тичина

Сторінка 54 з 56
464, оп. 1, № 1197, арк. 1, 3)

<спить на дивані> <мертво хропе на дивані>
з свистом спить на дивані.
Пізно вночі притягсь він од коровниць,
які на скотному дворі живуть <самотпо> окремо
за оградою,
і п'яно реготався та верзякав.
Хотілось плюнути в лице йому <тоді> ф
і, захопивши < торбу свою> <свою торбу> торбу свою
з книжками,
тікать з монастиря цього огидного,
від гостювання недоречного,
від родича брудного, тупоумного
<тікать, тікать!..> тікать, світ за очі тікать!..*
Та ось —
і як воно це сталось? —
<пересилив себе,>
на день ще залишивсь.
Сліди ж бо Огенії <десь тут> <десь повинні бути тут>
< відкрились тут> помітив своєї він,
помітив він <поза мо [пастирем] > *
<Ось тут за монастирем десь недалечко > *
Ось тут, біля поблизьких сел,*
у цім краю, неправдою поплутанім,
<Де> <десь> тут
побіля сел десь недалечко,
<у цій> <в цім закутку > <у цім закутку >
<ах,> <боже мій> — <десь> <тут!> *
<боже мій — сліди коханої ноги
найчистішої тут!> *
боже мій — тут! *
О кохання моє нещасливе!
<на одну лише мить появилось, як сон,
наповнило мене цілющим соком >
<на одну лише мить ти явилось, як вітер,
надуло мої паруси >
<на одну лише мить ти явилося раптом,
як буря,
надуло човна мого паруси
1 8НИКЛ0>
ти явилося раптом, як вихор.
надуло мої < філософські > паруси
і погнало <човна> по морю, погнало!..*
Човен мій <бурі вихор хилитає,
нагору підійма[є]> <бурею-вихорем хилитається >
від бурі хитається,
чи гребінь хвилі, чи безодня — не питається,
<на хвилі здіймало, у безодпю раптом [поринало] >
<на гребінь хвилі здіймало, у безодню
раптом [поринало] >
<одно тільки підкидається >
одно підкидається, одно підкидається...
<0 кохання моє над безоднями життя! >
О кохання моє нещасливе!

Невже ж <я знов не доторкнусь тебе?> <тебе я знов не
доторкнусь? > я знов тебе не доторкнусь?
Не доторкнусь устами келиха <того,>
в якому сік,
<в якому цілющий сік>
цілющий сік солодкий виноградний?

(ЦДЛМЛМ, ф. 464, оп. і, № 1197, арк 2)

ДОДАТКИ

ПЛАНИ І НОТАТКИ

[ALLEGRO GIOCOSO]
Рибний промисел
Литва 1770 р.
Польща Гайдамаччина ж як тоді?
Білорусь
Євреї
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, № 1186, арк. 1)

[GRAVE]
Гайдамаки складалися з —
бездомної голоти
наймитів
степових добичників
рибалок
торгівців (чумаки тощо)
(дехто втік з-під арешту в К[иево-] Щечерську] л[авру])
(Брамщик)
(ЦДАМЛМ, ф. 464, on. 1, Яв 1248, арк. 12)
1. Змінилось відношення до гайд[амаків] з боку Росії (через
Близ[ький] Схід). Бо Польща — нічого не варт [а], а от з Туреч-
чиною порвати — це...
2. Легенда про М[аксима] Зал[ізняка] і його загони.
3. < З-над > Чота Сем [єна] Неживого, після його арешту, роз-
порошилась на дрібніші загони.
(ЦДАМЛМ, ф. 464, on. 1, М 1248, арк. 12)
іскапала радост[ь]
древо вечности всегда зеленеет
бо:
Шиття само приходить
Ченці: сказано: да будет свет
Сковород [а]: Откуда же свет, когда светила созданы на 4-ый
день?
Це болото європейське преобразує в камінь
трикутник, квадрат — Пот [оп] Зм [нін], ст. 512.
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, № 1248, арк. 13)
ст. 516 внизу — сік твого серця
печаль цього миру подобно п'яному вину
вечная істина есть сладчайший муст і нектар
п'яні і слабі суть всі фігури без вічності
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, № 1248, арк. 13 зв.)

[RISOLUTO, "ДРУГЕ ВИДІННЯ СКОВОРОДИ. НА ГОРІ.
ДИКО. ДАЛЕКО", "FINALE"]

Записки Азербайдж [анского] ун [иверситет] а
(про комуністичний] рух)
(ЦДАМЛМ, ф. 464, on. 1, № 1257, арк. 18)
Кажу — і спотикаюся об Вічність.
Ленін <об искусстве подниматься >
о восхожденії на гори
(ЦДАМЛМ, ф. 464, on. 1, JSft 1259, арк. 3)
Схід.— Бог. Початок.
Біблія не раз була джерелом розбрату.
Символ 46 вона шар земной покрила суевір'ям
(треба знищити суевір'я)
Пізнати Людину — пізн [ати] Бога.
Де ти, о Людино? (12)
Ищи, стучи в двери, мети хорошенько (59)
Не заграждай уст волу молотящу (52)
"Пастися будут вкуггь" (53) (54)
(ЦДАМЛМ, ф. 464, on. 1, JSfi 1261, арк. 1)

[НАД ДНІПРОМ]
За городищем, туди од боку, над нивою, над колосом, що з пе-
ребіжним блеском вітер його вилизував і кошлав, хилила спину
друга нива. І так тужно серпи ряхтіли в житі.
Л їм пригукував підгінчий з нагаєм.
[Збоку дописано олівцем:] <Сер> сцена IV
(Генія на ниві)
(ЦДАМЛМ, ф. 464, он. 1, № 1201, арк. 4)
Закричав Біснуватий з сусідньої гори,
як Прометей.
[Збоку дописано олівцем:] До 11-ї частини: див.
Кандід, ст. XXIII, наступає революція.
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, М 1201, арк. 5)
Нова наука ріжниться від старої тим, що вона заснована не
на спекуляції, а на обсервації, експерименті й матема-
тичному досліді.
Треба мені ще вистудіювати:
Астрономію (ранок 11-ї частини).
Географію (Київщини, Слобожанщини, Поділля, Воли-
ні, Чернігівщини, а також всесвітню).
Сектантство.
і тільки талалай, розрах [овуючи] на уд[ар] гр[ому]
< от-от ударить >
а < удар [у] > грому й не було
Тільки махнуло десь пужкою <на х[марах] >
і стьобнуло по хмарах...

Закрутився пісок
і з вітерцями —
Колючі брови: Глянь: чи < їдуть чумаки з сіллю > не їдуть чума-
ки із Криму з сіллю? чи не біжать купці через
Умань із Польщі? Дарма й <казать> кричать! За-
крито всі кордони — закрито. <А> Бо чого ж Січ
гуде, як не через це? Та й нам, міським ремісни-
кам, селянам,— ну що робить, скажи? ну що?
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, № 1201, арк. 10)
Пан узяв благословення] у Досифея.
Ск[оворода] хотів про Марію запитать, та...
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, № 1201, арк. 11)
До II частини
Арсеній Маціевич
Іван Вишенський

[одірвано шматок паперу] селяне не платять оброку.
Ст. Тевяшов:
Santa Asinita
Арсеній Мац[ієвич] і серб Юрко Крижанич
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, № 1202, арк. 2)
У Сковороди МІКРОСКОП
він розглядав мурашок.
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, КІ 1202, арк. 5)
Райдуга — для Ск[овороди] — дівчина
для Гаф[ійки] — спіп жита
для Подзьоб [аного] —вугілля...
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, М 1202, ари. 15)
Птахи
Арістофана
(ніс)
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, М 1202, арк. 20)
Пасторалі XVIII в[іку]
Гобелени
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, М 1202, арк. 20)
Рабство
крепацтво
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, JSÄ 1200, арк. 1)

[У КЕЛІЇ]
Гайдамаки у парку
Містерія
<гайдамаки>
У брамі
В келії
Диспут
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, № 1207, арк. 8)
Альону із Арзамаса внести в Диспут (Іст[орія] нар [одів]
СРСР, т. 1, ст. 75). Як дивно, що й досі ніхто з російських] поетів
не взяв цієї постаті. Ех, немає Лесі Українки!!!
(3-я год[ина] ночі, 7-го на 8 квітня 32 [року])
Тепер же я Огепії знайшов одежу й місце.

Лоуос;
Арістотель
Сестра Цундрина
Радищев
Флогістон
Гец фон Берліхінген
Лівобережж[я]
"Українство (аналог [ічне] "єврейство" тощо)
як теорія безкласовості нації. Див[ись] стат-
тю] "Істор[ичний] фальсифікат".
Унія
"Толстой про пісні"
< Донецьк > Донеччина
Кант принижував розум
Гарвей (переливання крові)
Спіноза
М-те Дюкло
Салони
"Повернутися назад до мотики"
Р. Шпенглер
Метафізика
Слово "буржуазія"
"Вічні теми" тоді, коли буржуазія теоретику заводить
у себе...
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. і, № 1209, арк. 26)
Банкіри
Жінки салону
"Прометей"
Входять астрологи
(навпаки — за ремаркою треба)
Б'ють селянина: чи він тямить, що оце ж ми над ним
проробляємо.
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, М 1208, арк. 43)

[У ЯРУ]
Люблінська унія 1569 р. була важним кроком Польського
королівства на шляху його замірів щодо асимілювання з своїм
народом людності всього Великого Литовського князівства, куди
входила й Південна Русь.
Аіідрусівська умова 1667 [року] — правий берег Дні-
пра зпов одійшов до Польщі.
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. і, М 1251, арк. 1 ав.)
Ремарка в "Містерії" — "дерево з перелам [апою] рукою", "гор-
батим плечем".
Сковорода говорить уголос сам
<1. Селяне хвилюються.
2. Огенія.
3. Диспут Сковороди.
4. Містерія >
1. Селяне хвилюються.
— 2. <Абалага (Цундра)> Цундра (Абалага).
3. Отмщеніе філософу.
— 4. Гайдамаки < [нерозб.] > й Цундра.

5. Огенія.
6. Диспут Сковороди.
<7. Містерія >
— 7. Абалага
8. Містерія.
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, № 1254, арк. 1)
Лист Сковороди до Радищева
(чи можливо це? скільки років одному й другому?)
<1722>
1868 1868
1749 1722
19 років Радищеву 46 років Сковороді
У листі (по п'єсі) я пишу: "тобі вже зараз двадцять".
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, М 1255, арк. 11 зв.)
Хельчицький. Ф. Скарина у Празі
Ант[уан] Кондорсе
1768
1743
~25
Френологія — Галл (1758—1828).
1740 і пізніші роки уряд не мав права карати на смерть гро-
мадян на т[одіпшій] У [країні].
Суд над відьмою.
"Ч[ервоний] ш[лях], № 8, 192
1769-1821
Огенія: У Білорусі? Пійди повоюй, коли там шляхта на
шляхті. А ще: той край не знає степу, а це...
Б. Хмельницький повстав 1648
до Москви 1654
1768 1768 [року] Слуцька конфедерація
1648 (див. ст. 147, Ігнат)
~Ї20
Гайдамаків Польща та Росія карали жорстоко, обрубуючи руки
та ноги (сила жебраків).
Суворов —
3. Б я д у л я: Жыды на Беларусі. Менск. 1908.
В. Пичета: Ист[ория] кр[естьянских] волнений в России.
Минск. 1923.
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, К 1255, арк. 17)

[КІНЕЦЬ ФЕОДАЛА]
В даній сцені взято момент, коли пані, залишившись сама
(пан поїхав у ярмарок до Ляйпціга) зажадала < "діяльності",
слави> слави, "діяльності": вона напала на <поміщика> сусід-
нього поміщика Херехевлідзе і відняла у нього слугу Вахтанга, що
його потім Огенія спроваджує до повстанців. Сцену доведено до
того місця, де мусить появитися чернець Хрисант, <що підряс-
ник] > <що в його> в підрясник якого передягається Вахтанг.
Хрисант — це, так би мовити, "домашній Сковорода" в панів.
Діється на Лівобережній Україні.
(ЦДАМЛМ, ф. 464, оп. 1, М 1189, арк. 1)
Останній відомий мейстерзінгер, учень Ганса Сакса, Адам
Пушман із Герліца помер у Дрездені р. 1600, маючи 68 літ од роду.
А в цей рік якраз саме народився Томас Зелле, фундатор Гам-
бурзької школи співців.
Ганс Иоахим Мозер: Музыка средневекового го-
рода. Вид[авницт]во "Тритон", Ленінград, 1927.
27/V уночі
Кларнет (Шер. 77)
Бах (Шер. 76)
Мозер (Ганс Закс)
Ад[ам] Пушман,
а другий німець Кіндрат Норденман.
Lira rustica
Шер. (79)
(ЦДАМЛМ, ф. 464, on. 1, М 1190, арк. 29)

["ДИСПУТ" і "ДРУГИЙ МОНОЛОГ СКОВОРОДИ"]

Німецькі поети: —
німецьку антологі[ю]
Побільшити фігури утікачів, селян та цеховиків.
Щоб С[коворода] не виступав як людина понад класом. ЦЕХИ
Єврей: Мойсей Маймонід каже: матерія не єсть вічна.
Кабаліст
Буддист
Записки П. Козицького.
Інструкція Арсенія Могилянського в К[пєво]-Мог[илянській]
Академії: "з мая по вересень відпускати <учи[телів] > учнів
<риториків> риторики, піїтики, синтаксп, бідних та нищих для
прохання собі м и л о с т н н и"
Всякому городу нрав і права
(на диспуті)
"Вам, пречестным игуменам, божіє благословеніє и наше архд-
рейскоє препославши полагаем..."
(Із записок П.
50 51 52 53 54 55 56