Києві).
41 "К а т ю ш і" — народна назва безствольних систем реактивної артилерії; особливо ефективна зброя, що викликала жах у противника.
42Букринський плацдарм — плацдарм на правому березі Дніпра південніше Києва, захоплений військами 1-го Українського фронту наприкінці вересня 1943 р. З нього почалася битва за Київ, яка завершилась 6 листопада 1943 р. визволенням столиці Радянської України від німецько-фашистських загарбників.
43 Рибалко Павло Семенович (1894—1948) — радянський воєначальник, маршал бронетанкових військ (1945), двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945). Під час війни командував танковою і гвардійською танковою арміями.
44 Москаленко Кирило Семенович (1902 р. народж.)—радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу (1955), двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1978); у боях за Київ командував 38-ю армією.
45 Манштейн ЕрІх фон Лсвінскі — німецько-фашистський генерал-фельдмаршал; командував 11-ю армією при загарбанні Криму, в 1942—1944-рр.— групою армій "Дон", потім "Південь". Засуджений як воєнний злочинець.
46 ...одповїв перекладач у новенькій накидці.—* Після переробки роману далі йшов незрозумілий читачеві уривок, який вилучається: "Новину про маршала вже знали всі десантники. Перший її сповістив старшина морської піхоти Векленко, який бігав до артилеристів, а ті знають. Потім поранений пришкандибав із передової, відчув себе в цьому яру, наче далеко в тилу, й багатозначно сказав, що позаду нього такі діла діються, хоч плюй на рану й вертайся. "І ти маршала сам бачив?"— запитали пораненого десантники. "Давай танки,— сказав той суворо, шкандибаючи далі,— так ви й фронту не понюхаєте!" (Яновський Юрій. Мир (Жива вода). Роман. К., "Радянський письменник", 1956, с. 208). У першій редакції твору йшлося про легенду, яка раптом поширилась серед бійців, нібито в бойових порядках під Києвом з'явився Сталін.
47 ...д итину вивезли з Франції, передали до німецької родини...— Фашисти широко практикували на окупованих територіях викрадення дітей нордичного типу і відправляли їх до "третього рейху" для повного онімечення.
48 3аукель Фріц — один із головних фашистських воєнних злочинців. У роки другої світової війни керував насильницьким вивезенням молоді у фашистське, рабство з тимчасово окупованої території Радянського Союзу, Чехословаччини, Польщі та інших країн. Засуджений Міжнародним військовим трибуналом у Нюрнберзі до смертної кари через повішення.
49 Кальтенбруннер Ернест — один із головних фашист* ських воєнних злочинців. Шеф служби імперської безпеки СД. Засуджений до смертної кари.
50Гіммлер Генріх — один із головних воєнних злочинців, організаторів фашистського терору. З 1929 р. керівник СС, із 1936 р. шеф гестапо, з 1943 р. імперський міністр внутрішніх справ гітлерівської Німеччини. У травні 1945 р. покінчив життя самогубством.
51 Розенберг Альфред — один із головних фашистських воєнних злочинців. З 1923 р. головний редактор центрального органу нацистської партії "Фолькішер беобахтер". У книзі "Міф XX століття" (1930) виступав з "обгрунтуванням" загарбницької зовнішньополітичної програми німецького фашизму. З липня 1941 р. міністр окупованих східних територій, один з організаторів масових убивств на землях СРСР, Польщі та інших країн. Страчений за вироком Міжнародного військового трибуналу.
52 Гогенцоллерни — династія бранденбурзьких курфюрстів у 1415—1701 рр., прусських королів у 1701—1918 рр., німецьких імпера-: торів у 1871—1918 рр.
53Дюрер Альбрехт (1471—1528) — видатний німецький живописець і графік, основоположник мистецтва німецького Відродження. У своїх творах передав гуманістичне розуміння сенсу буття, чекання всесвітньо-історичних змін у суспільстві.
64 Сакс Ганс (1494—1576)—німецький поет-мейстерзингер (спь вець), чоботар. Був актором, керував аматорською трупою. Створив понад 6 тисяч релігійних і світських пісень та інших творів, зокрема гумористичних.
65 ...где гуляет лишь ветер да я...— Дещо переінакшені слова з вірша О. С. Пушкіна "Узник".
56 Ш і л л е р Йоганн Фрідріх (1759—1805) — німецький поет, драматург, теоретик мистецтва доби Просвітництва, один з основоположників німецької класичної літератури.
57 Е н е й — герой поеми І. П. Котляревського "Енеїда", фабульною основою якої є однойменна героїчна епопея римського поета Марона Публія Вергілія (70—19 рр. до н. е.), присвячена героєві греко-римської міфології. Там Еней — син троянця Анхіза та богині Афродіти, один з головних захисників Трої в Троянській війні. Герой твору І. П. Котляревського, "перелицьований" на гумористичний лад,— образ оригінальний, має багато рис, підмічених письменником в українського народу.
58 Ко т л я р ев-ськ и й Іван Петрович (1769—1838) — український письменник, перший класик нової української літератури. Поема "Еисїда" Котляревського — перший твір, написаний українською народною мовою.
59 Мельпомена — в грецькій міфології одна з дев'яти муз, покровителька трагедії; нерідко трактують Мельпомену і як покровительку театру взагалі.