Все одно одберуть. Все одберуть...
В ньому знов накипала лють, і, стримуючи себе, він поспішно одступив до виходу. Одступаючи, процідив крізь зуби:
— Хай багатіє совєцька власть!..
Дружину брав жаль. Дружину брав острах. Дружина схлипнула й занила в рукав:
— Ой, це так не минеться... Ой!
— Дурна, не плач. Іще, може, штраховку получиш, — мимохідь обізвався хазяїн і переступив через поріг.
Вітер помітно вщух.
Харків, березень 1930