Місцезростання — вологі трав'янисті місця, луки. Зрідка зустрічається в Степу (заповідник Кам'яні Могили), Гірському Криму. Охороняється в заповіднику Кам'яні Могили.
Зозулинець мавпячий.
Рідкісна рослина. Зростає серед чагарників, на лісових галявинах, гірських луках і схилах Гірського Криму та на околиці Феодосії.
Зозулинець обпалений.
Рідкісна зникаюча рослина. Зростає на сухих луках, узліссях, переважно на вапняках у Закарпатті, Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Правобережному Поліссі, в Лісостепу, по Дніпру заходить у Степ. Майже зник на околицях Києва і Харкова. Випробувано в культурі в Ленінградському ботанічному саду. Охороняється в Карпатському заповіднику.
Зозулинець прикрашений.
Рідкісна рослина. Поширена зрідка у високогір'ях Карпат, в субальпійській, рідше альпійській смузі та в зоні криволісся, дуже рідко на рівнині (в західній частині "У РСР), в Криму. Зростає на вологих луках, переважно на вапняках.
Зозулинець прованський.
Рідкісна зникаюча рослина. На Україні зустрічається лише в Криму, зростає на гірських луках, серед чагарників, в лісах, на лісових галявинах. Випробуваний в культурі (Ленінградський ботанічний сад). Охороняється в заповіднику Мис Мартьян. Занесений до "Червоної книги СРСР".
Зозулинець пурпуровий.
Рідкісна зникаюча рослина. Зустрічається в південно-східній частині Прикарпаття, в Розточчі-Опіллі, західній частині Лісостепу, Гірському Криму, де зростає в гірських лісах, серед чагарників, на лісових галявинах, узліссях, луках, переважно вапняковому грунті. Випробуваний в
культурі в Ленінграді (ботсад). Охороняється ;в Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику та Кримському заповідно-мисливському господарстві.
Зозулинець рідкоквітковий.
Рідкісна рослина. Зростає в Закарпатті, Карпатах, Криму на заболочених луках і вологих галявинах. Випробуваний в культурі в Ленінградському ботсаду.
Зозулинець розмальований.
Рідкісна зникаюча рослина. Зустрічається на південному узбережжі Чорного моря (Херсонська область) , Чорноморському заповіднику, о. Джа-рилгачі і в Гірському Криму. Зростає на гірських луках, лісових галявинах, по чагарниках, у вологих западинах. Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому та Чорноморському заповідниках.
Зозулинець салеповий.
Рідкісна зникаюча рослина. Зрідка зустрічається у Закарпатті, Карпатах, Розточчі-Опіллі, у південній частині Полісся; дуже рідко — в Степу (по Дніпру на околицях Дніпропетровська) та в Криму (Феодосія, Старий Крим, Керченський півострів, гірські райони). Місцезростання — сухі луки, гірські лучні схили, лісові галявини, узлісся.
Випробуваний в культурі (Ленінградський ботанічний сад). Охороняється в Карпатському господарстві. Занесений до "Червоної книги СРСР".
Зозулинець тризубчатий.
Рідкісна зникаюча рослина. На Україні зустрічається лише в Криму (в горах і біля Феодосії), зростає на луках та лісових галявинах. Охороняється в Кримському заповідно-мисливському госпоцарстві і Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику.
Зозулинець чоловічий.
Рідкісна рослина. На Україні росте лише в Гірському Криму серед чагарників і на лісових галявинах, переважно на вапняковому грунті. Випробуваний в культурі в ботанічних садах Ленінграда й Сухумі. Охороняється в Кримському заповідно-мисливському господарстві і в заповіднику Мис Мартьян.
Анакамптис пірамідальний.
Рідкісна рослина. Поширений спорадично в Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, західній частині Лісостепу, в Гірському і Південному Криму, де росте в лісах, серед чагарників, на галявинах, узліссях, луках, переважно на вапнякових грунтах. Випробуваний в культурі (Ленінградський і Сухумський ботанічні сади). Охороняється в заповідниках Мис Мартьян та Ялтинському гірсько-лісовому. Занесений до "Червоної книги СРСР".
Билинець довгорогий, або комариний.
Рідкісна рослина. Поширена більш-менш звичайно в Закарпатті, Карпатах і Прикарпатті; зрідка— в Розточчі-Опіллі, на Поліссі і в Лісостепу; досить часто — в Гірському Криму. Росте на луках, у світлих лісах, серед чагарників. Випробуваний в культурі (ботанічні сади Ленінграда, Москви, Якутська, Карелії, Ставрополя). Охороняється в Карпатському заповіднику та Кримському заповідно-мисливському господарстві.
Билинець найзапашніший.
Рідкісна зникаюча рослина. Зустрічається дуже рідко у високогірному і верхньому поясі Карпат (найчастіше в басейні Чорного Черемошу), в Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу. Росте на вологих заболочених луках, лісових галявинах, в чагарниках. Випробуваний в культурі — Ленінградський ботанічний сад. Охороняється в Карпатському заповіднику.
Бровник однобульбовий.
Рідкісна рослина. Зустрічається в Покутських Карпатах і дуже рідко на Поліссі й в Лісостепу. Росте на вологих луках, лісових галявинах і трав'янистих місцях. Випробуваний в культурі в Ленінградському ботанічному саду
.
Булатка довголиста.
Рідкісна зникаюча рослина, ареал якої поступово скорочується. Поширена дуже рідко в листяних лісах, серед чагарників Карпат, Розточчя-Опілля, на Поліссі, в Лісостепу (Поділля), Гірському і Південному Криму. Випробувана в культурі в Ленінградському заповіднику. Занесена до "Червоної книги СРСР".
Булатка великоквіткова.
Рідкісна зникаюча рослина. Цінний для науки вид. Зустрічається спорадично в Закарпатті, Карпатах, Розточчі-Опіллі, західній частині Лісостепу, на Лівобережжі — лише в околицях с. Диканьки Полтавської області, в Гірському і Південному Криму. Росте в листяних лісах, на галявинах. Випробувана в культурі (Ленінградський ботанічний сад). Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику та Кримському заповідно-мисливському господарстві. Занесена до "Червоної книги СРСР".
Булатка червона.
Рідкісна зникаюча рослина. Поширена рідко в Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу. Гірському і Південному Криму. Росте в хвойних і листяних лісах, серед чагарників. Випробувана в культурі — Ленінградський ботанічний сад. Охороняється в Карпатському та Ялтинському гірсько-лісових заповідниках і в Кримському заповідно-мисливському господарстві.
Занесена до "Червоної книги СРСР".
Гніздівка звичайна. Рідкісна рослина.
Багато незвичайного в ній. Насамперед вона не має зеленого забарвлення. Ні до чого воно гніздівці, адже живиться вона за рахунок речовин, що розкладаються, а також здатна засвоювати вуглекислий газ з повітря. Типова сапрофітна рослина. А ще в неї цікава коренева система. Від підземної частини стебла — товстого горизонтального кореневища — відходить численне коріння, що за формою та забарвленням схоже на дощові черв'яки. Це коріння утворює дивне сплетіння завбільшки з кулак, яке нагадує пташине гніздо,— звідси й назва рослини.
Стебло у гніздівки звичайної буре з небагатьма піхвовими листочками-лусочками і багатоквітковою китицею також бурих квіток на верхівці, соковите. Квітки, що розквітають у травні — червні, оригінальні: п'ять листочків оцвітини утворюють шолом, шостий — губа — набагато темніший і довший від інших пелюсток, роздвоєний і звисає донизу. Квітки мають чудовий медовий запах, на який охоче прилітають запилювачі — здебільшого мухи. Гніздівка звичайна нечасто зустрічається в тінистих листяних, рідше соснових лісах лісостепових і лісових районів, в горах Карпат і Криму, місцями трапляється у північній частині Лівобережного Степу. Окремі популяції нечисленні і мають обмежене просторове розміщення. Охороняється в Кримському заповідно-мисливському господарстві.
Гудайєра повзуча.
Рідкісна зникаюча рослина. Мініатюрна.
Листочки у гудайєри яйцевидні, зібрані в розетку й розпластані. На їхній поверхні — оригінальний сітчастий малюнок. Кореневище довге, повзуче, від нього відходять товсті, як для такої маленької рослини, корінці (з сірник!). Вони гладенькі й зовсім без кореневих волосків. Чому? Бо їх заміняють тонюсінькі нитки мікроскопічних грибків, так звана мікориза. Гриби, поселяючись на корінні рослини, дістають їй з грунту воду, а взамін одержують від неї органічні речовини. Без такого симбіозу гудайєра жити не може.
Цвіте гудайєра в середині літа. Викидає тоненьке, невисоке (до 15 см) стебельце, на верхівці якого зібрані білі непримітні квіти. Плоди — маленькі коробочки, в яких дозріває багато, близько тисячі в кожній, дрібнюсінького насіння. Маса кожного — стотисячні долі грама!
Зустрічається гудайєра розсіяно в мохових, соснових і мішаних лісах Карпат і Прикарпаття, набагато рідше — на Поліссі, в Гірському Криму. Охороняється в Кримському заповід-но-мисливському господарстві. Жировик Лезеля. Рідкісна зникаюча рослина. Зустрічається зрідка на торфових болотах й болотистих луках Карпат (Закарпатська обл., Ясиня), в Прикарпатті (Івано-Франківська обл., Янів), Розточчі-Опіллі (Львівська обл., Яворівський район, с. Шкло), на Поліссі (Волинська обл., болото Хотів; Ровенська обл., Зарічнянський район, біля оз. Нобель; Житомирська і Чернігівська області), в Лісостепу (Львівська обл., Броди, Лопатин; Черкаська область, біля Золотоноші; Полтавська обл., Кременчук), в Степу (на околиці Кремінної, Новомосковська). Випробуваний в культурі — Ленінградський ботанічний сад.
Зозулині сльози серцелисті.
Рідкісна зникаюча рослина. Зустрічається дуже рідко в Карпатах на висоті 600—1395 метрів над рівнем моря — гори Говерла, Пожижевська полонина, Брескул, Свидовець. Останнім часом знайдені на Поліссі (Овруцький кряж). Росте в тінистих вологих хвойних та мішаних лісах, на мохових болотних місцях. Охороняється в Карпатському заповіднику.
Зозулині сльози яйцевидні.
Рідкісна рослина. Росте у вологих лісах, на лісових галявинах, по чагарниках. Зустрічається розсіяно в Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу, в Гірському Криму і дуже рідко в південно-східній частині Степу. Ареал має тенденцію до скорочення. Культивується рослина в ботанічних садах Ленінграда і Москви. Охороняється в Карпатському заповіднику і Кримському заповідно-мисливсько-му господарстві.
Комперія Компера, або кримська.
Рідкісна зникаюча надзвичайно декоративна рослина. Квітки в комперії зібрані в рідке суцвіття. Вони дуже красиві: шолом коричнювато-жовто-пур-пуровий, губа — білувато-рожева, трьохлопа-тева, з довгими нитчастими долями. У нашій республіці зустрічається комперія Компера дуже рідко, лише в південному Криму (Ласпі, Комперія, Форос, Мелас, Орлине Бахчисарайського району).